Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1992 р. Поминальник української архітектури

Розмір зображення: 800:775 піксел

Світлина Степана Таранушенка 1920-х рр.

С.Осіч Чернігівської області. Миколаївський собор Крупицько-Батуринського монастиря

Мурований дев’ятидільний хрещатий п’ятибанний собор був центральною спорудою одного з найстародавніших монастирів України, який до того ж дуже шанували запорозькі козаки й українська шляхта. 1765 року Запорозька Січ пожертвувала на монастир 1252 карбованці й 27 коней.Серед побожних ктиторів монастиря подибуємо імена не тільки Богдана і Юрія Хмельницьких та Івана Мазепи, а й київського воєводи Адама Кисіля, канцлера Речі Посполитої Юрія Оссолінського.

Собор вимурувало замість дерев’яного 1680 року коштом генерального судді Івана Домон-товича. За типом – це класичний храм доби найвищого розквіту архітектури козацького відродження. В інтер’єрі панував пишний п’яти-ярусний позолочений іконостас. Під собором була крипта, у якій ховали визначних козаків та членів монастирської братії. До 1807 року дахи собору були вкриті ґонтом, потім – „білим залізом”. Капітально ремонтували собор 1758 року. З цим храмом пов’язано побожне служіння двох видатних українців. У 1682-1683 та 1686-1692 роках настоятелем монастиря був святий Дмитрій Ростовський (Данило Туптало), який тут написав славнозвісні „Житія святих”; у 1709 – 1712 роках – славетний штихар Іларіон (Іван) Мигура, один з найвизначніших культурних діячів кола Івана Мазепи, викладач Києво-Могилянської академії.

Собор, його іконостасі багатющу монастирську книгозбірню, де була навіть Острозька Біблія 1581 року, знищено за розпорядженням комуністичної влади на початку [19]30-х років.

Примітки

ДАЧО. – Ф.679. – Оп.1. – Спр.776. – Арк.1-3;

Историко-статистическое описание Черниговской епархии.- Чернигов, 1873. – кн.4. – С.267-304;

Цапенко M. По равнинам Десны и Сейма. – М., 1967. – С.21;

Крупицько-Батуринсысий Миколаївський монастир // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. – К., 1990. – С. 375-376.

Джерело: Вечерський В. Поминальник української архітектури. – Пам’ятки України, 1992 р., № 2-3, с. 65 – 69.