Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Кальницький, Ніна Коваленко, Марія Чован

Житловий будинок поч. 20 ст., в якому проживали Белина-Скупевський С. Б., Чумак В. Г., Шамо І. Н.

(іст.).

Вул. Костьольна, 8.

Шестиповерховий, цегляний, на напівпідвалі.

У 1910-х pp. у будинку в квартирі № 22 на п’ятому поверсі проживав Белина-Скупевський Стефан Броніславович (1885 – 1962) – співак (тенор) і педагог. Закінчив Музично-драматичну школу М. Лєсневич-Носової у Києві. Виступав у трупі Міського театру з 1914 р. Популярний виконавець партій: Фауста («Фауст» Ш. Гуно), Германа («Пікова дама» П. Чайковського), Радамеса («Аїда» Дж. Верді) та ін. У 1920 р. емігрував, співав на оперних сценах Парижа, Мілана, Лісабона, Ріо-де-Жанейро та інших міст, потім працював вокальним педагогом у Варшаві, директором опери у Сопоті.

У 1918 – 19 рр. тут жив поет Чумак Василь Григорович (1901 – 19). З 8 лютого 1918 р. прожив у цьому будинку близько місяця, з 5 лютого 1919 р. – майже сім місяців. У цей період працював відповідальним секретарем журналу «Мистецтво», в бюро пропаганди Всеукраїнської літературної комісії при Наркоматі освіти. Писати почав з 1917 р. Увійшов в історію літератури як революційний лірик. Під час окупації Києва денікінськими військами – на підпільній роботі. Розстріляний денікінцями 21 листопада 1919 р. Єдина його книжка «Заспів» вийшла після смерті поета. Мешкав у кімнаті на шостому поверсі з вікном на Дніпро.

У 1968 – 82 рр. в квартирі № 18 на четвертому поверсі мешкав Шамо Ігор Наумович (1925 – 82) – композитор, народний артист УРСР (з 1975). Автор популярної пісні «Києве мій», що стала музичним символом міста. В цей період ним були написані 3-я симфонія (1975), концерт для флейти й струнного оркестру (1977), концерт для баяна зі струнним оркестром (1980), сюїта для струнного оркестру «Театральний калейдоскоп» (1969), хор-опера «Ятранські ігри» (1978), ряд вокальних творів, музика до кінофільмів тощо. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1976). У квартирі зберігся меморіальний кабінет.

У 1995 р. на будинку встановлено бронзову меморіальну дошку на пошанування І. Шамо.

ДАК, ф. 163, оп. 6, спр. 211; оп. 46, спр. 229;

Бурляй Ю. Спалах. – К., 1969;

Крижанівський С. Співець революції // Чумак В. Заспів. – К., 1968;

Невенчанная Т. С. Игорь Шамо. – К., 1982;

Пружанский А. Отечественные певцы. 1750 – 1917: словарь. – М., 1991. – Т. 1;

Татер А. Царская Россия и дело Бейлиса. – М., 1934;

Хінкулов Л. Ф. Письменник жив у Києві. – К., 1982.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 494 – 495.