Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

Церква св.Федора Освященного (№ 4а)

Розмір зображення: 626:512 піксел

Святого Федора церква. Зведена в 1869-1874 рр. архітекторами П. Меркуловим та П. Федоровим на Лук’янівці. Являла собою приклад псевдоросійської церковної архітектури з цегляним декором.

Мурована, у плані квадратна, завершувалася п’ятьма цибулястими банями на гранчастих у плані барабанах. Покрівельні пластини бань було пофарбовано у шаховому порядку. Барабани прикрашались півциркульними вікнами, між якими стояли півколони. Із західного боку церкви було зведено триярусну дзвіницю. Третій ярус, дзвоновий, увінчувався трьома рядами кокошників і наметом. Дзвіницю сполучала з церквою крита галерея. У кінці 19 ст. до храму добудували ряд бічних вівтарів з наметовими завершеннями та цибулястими главками. У 1885-1886 рр. храм розписав у давньоруському стилі орловський майстер Федір Іванов. У центральній апсиді, над іконостасом, було зображено точну копію Оранти з Непорушної стіни Софійського собору.

Федорівська церква мала три престоли: головний – на честь св. Федора, південний – Воскресенський, північний – Єлизаветинський. У південному бічному вівтарі було влаштовано копію Гроба Господнього в Єрусалимі і печерного храму св. Климента в Інкермані, у Криму, креслення яких зробив археолог Т. Кибальчич. У 1887 р. до Федорівської церкви перенесли з Печерської лаври копію давньої ікони Воскресіння Христова. З Єрусалима Кибальчич привіз для храму частинки життєдайного дерева, каміння від печери Гроба Господнього, Віфліємської печери, шматочки Мамврійського дубу.

Пам’ятку було зруйновано більшовиками в 1930-х рр. Містилась на вул. Овруцькій, 13. Тепер на цьому місці – парк, на території якого збереглась могильна плита церковного цвинтаря з написом російською мовою: «Тут покоїться прах священика Василя Павловича Ізмайлова. Нар. 1832 р., пом. 15 листопада 1893 р. на 62 р. життя».