Венесуела

У Венесуелі ми можемо відшукати пам’ятні місця та постаті українців, які діяли в цій віддаленій латиноамериканській країні.

У венесуельському портовому місті Маракаїбо є готель «Україна». Це – одноіменна вілла, збудована там ще в 1830 році нашим земляком, полковником Михайлом Скибицьким – героєм Війни за незалежність та помічником Симона Болівара.

Михайло Cкибицький (1793–1847), відомий також як полковник Мігель Роля, став найвідомішим з перших українців на південноамериканському континенті, хоча українські козаки почали з’являтися тут ще з початку XVII ст.

Про нього відомо не так багато, але зрозуміло, що він сам обрав свою долю. Михайло народився в 1793 р. у с. Корчівка на межі Поділля та Волині у шляхетській родині. Отримавши в спадок помістя Веселий Кут в Таращанському повіті на Київщині, він міг не бідувати і займатися чим завгодно. Тим більше до 30 років він вже зробив непогану кар’єру як військовий інженер у Санкт Петербурзі.

Проте жага пригод (а, може, ще якісь причини) змусила М.Скибицького податися за океан, до Латинської Америки, де в розпалі була Війна за незалежність, а оголошена повстанцями Колумбійська Республіка та її армія на чолі з Симоном Боліваром успішно звільняла територію від колонізаторів.

У Венесуелі він добровольцем приєднався до армії Симона Болівара як звичайний поручик. Українець блискуче проявив себе у вирішальній битві на плато Аякучо в Перу 9 грудня 1824 р. Найвищу військову відзнаку – орден «Бюсто де Лібертадор» він отримав особисто з рук Болівара та став офіцером його штабу.

І тут він знову виявив неабиякі здібності, що засвідчив його стрімкий кар’єрний ріст – вже через три роки Мігель Роля, як його тут називали, здобув звання інженера-полковника Великої Колумбії та посаду керівника сектора артилерійської та інженерної справи Управління військово-морського флоту Колумбійської Республіки.

Саме інженерний фах став в нагоді не лише у розбудові армії новоствореної держави, а й для цивільного будівництва. М.Скибицький першим дав інженерний розрахунок Панамського каналу, випередивши події на кілька десятиліть.

Водночас він проявив себе не лише як військовик та інженер. Як помічник першого президента Венесуели Хосе Антоніо Паеса він допоміг йому написати мемуари та займався справою їх видання в Парижі.

Власне, з цієї поїздки до Європи і почалася низка фатальних подій. Справа видання мемуарів не заладилася, і М.Скибицький як довірена особа президента Великої Колумбії затримався тут на кілька років, вирішуючи різноманітні справи.

Близькість до Батьківщини, бажання побачити свій дім та рідних спонукали полковника в 1835 отримати дозвіл на в’їзд до Російської імперії. Попри офіційний дозвіл, революціонера схопила поліція. Царський режим не толерував будь-які антиімперські настрої та участь у поваленні монархічного ладу, хай навіть десь у Венесуелі. За дорученням російського імператора Михайла Скибицького відправили в заслання до В’ятки на 10 років. Через важку хворобу йому дозволили відбути частину строку в себе у Веселому Куті. Та полковник Мігель Роля не покидав надії на звільнення. При спробі втечі за кордон, на Поділлі його заарештували.

Побачити свою «Україну» на березі океану 53-річному Михайлу Скибицькому вже не судилося. Він помер у в’язниці. Оскільки нащадків у Венесуелі полковник не залишив, згодом вілла «Україна» стала готелем, зберігши свою назву та добру пам’ять про свого першого власника.

Майже через 170 років після смерті видатного українця, в 2016 році, у Перу в м. Аякучо – там, де завдяки М.Скибицькому було здобуло стратегічну перемогу у Війні за незалежність, – відкрили пам’ятник полковнику Мігелю Роля з гаслом «Дружба, віра й гідність». А венесуельські та перуанські історики починають вивчати його біографію та відновлювати славу першого українського військового та державного діяча в Латинській Америці.

У 1944 р. Настоятель греко-католицької парафії Водвиження св. Хреста у Кракові отець Павло Хрущ залишив Краків. Спочатку він перебував в таборі для переміщених осіб у Німеччині, а потім переїхав до Каракас в Венесуелі. Тут він при костелі францисканців заснував парафію де було до 100 українців. Діана Шимель – знає про цю парафію їй близько 30 років. 1972 р. Павло Хрущ помер. Далі його парфію вів син Богдан Хрущ. Парафія при латинському монастирі нараховувала в 1980-х рр. до 200 вірних за відомостями Конгрегації східних церков.

Джерела:

Підготував Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».