Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

2001 р. Коли народився Дмитро Бортнянський

Віктор Вечерський, Юрій Шемшученко

“Пам’ятки України” вже зверталися до проблеми увічнення пам’яті Дмитра Бортнянського (1751-1825) – композитора світової слави, якого поважні енциклопедії атестують як “реформатора церковного співу Східної Церкви”. Ще 1991 року один із авторів цієї замітки, Юрій Шемшученко, опублікував на шпальтах “ПУ” відозву “Вшанувати пам’ять Д.Бортнянського”, де зазначалося, що єдиний у світі пам’ятник великому українцеві міститься… в Нью-Йорку, в соборі святого Йоана, у товаристві монументів одинадцяти найвидатніших європейських композиторів. Автор закликав громадськість подбати про пам’ятник Д.Бортнянському на його батьківщині.

Ця публікація дістала широкий розголос (див.: ПУ. – 1990/1991. – Ч.4/1. – С.23), розпочався збір коштів, а ініціативу міської влади Глухова щодо спорудження пам’ятника землякові підтримало Міністерство культури України. Такому діяльному зацікавленню цією справою посприяло ще й те, що невдовзі мало святкуватися 250-річчя від дня народження іншого уродженця Глухова, теж славетного композитора – Максима Березовського. Передбачалося відзначити цю річницю як на державному рівні, так і на міжнародному, по лінії ЮНЕСКО. Тоді й було знайдено справді соломонове рішення: звести в Глухові пам’ятника обом композиторам-землякам. У світовій практиці відомі приклади таких “парних” пам’ятників: Ґете й Шиллерові у Ваймарі, Мінінові й Пожарському в Москві тощо. Скульптору Інні Коломієць вдалося знайти тактовне, пластично виразне вирішення цієї композиції і восени 1995 року на центральному майдані Глухова з’явився пам’ятник, який став непересічним явищем не тільки в сучасній українській пластиці, а й у практиці реконструкції центрів історичних міст.

Нині наближається 250-річчя від дня народження Дмитра Бортнянського. Щодо місця народження композитора жодних сумнівів чи розбіжностей немає. Він народився в місті Глухові, тодішній столиці України, в сім’ї Степана Бортнянського, який був одружений з удовою Мариною Толстою. Подружжя мало трьох дітей: дочку Меланію і синів Тимофія (помер дитиною) й Дмитра.

За свідченнями сучасників Д.Бортнянського, він прийшов на світ і виріс у будинку, що належав до парафії Троїцького собору й стояв майже поряд із цим храмом. Дослідження останніх років дали змогу достеменно визначити місце, де був його дім. На плані Глухова 1750 року, який склав оберквартирмейстер російської армії Маґнус фон Ренне, під №48 позначено “двір козачої вдови Марини Толстої”. Нині це два домоволодіння – № 2 і 4 у провулку Пожежному, що прилягають із західного боку до будівлі автовокзалу на Соборному майдані.

Порядком здійснення реконструкції цього майдану, а така реконструкція передбачена відповідними урядовими рішеннями, слід встановити пам’ятний знак на місці будинку, де народився й провів дитячі роки Д.Бортнянський. І зробити це треба саме до ювілею.

Точна дата народження композитора досі не була встановлена. У новочасних виданнях фігурує тільки рік – 1751-й, без числа і місяця. У давніших публікаціях трапляється й інша дата – 1752 рік. Однак, як довів у своїй ґрунтовній монографії про життя і творчість Д.Бортнянського В.Іванов, ця остання дата з’явилася внаслідок друкарської помилки, допущеної при публікації в журналі “Друг просвещения” за 1805 рік найранішої біографічної довідки про Д.Бортнянського митрополита Євгенія (Болховітінова).

В.Іванов запропонував також методику визначення дня народження композитора, виходячи з того, що новонародженому давали хресне ім’я на честь того святого, день пам’яті якого припадав на день народження дитини. Бортнянського у святому хрещенні нарекли Димитрієм. У середині ХVІІІ століття Українська Православна Церква шанувала дні пам’яті двох Димитріїв: великомученика Димитрія Солунського і святителя Димитрія, митрополита Ростовського.

Дні пам’яті цих святих у церковному календарі визначено так (усі дати подано за новим стилем):

– 4 жовтня – знайдення мощів свт. Димитрія, митрополита Ростовського;

– 8 листопада – великомученика Димитрія Солунського. (До речі, тоді ж святкують і день преподобного Димитрія Болгарського.);

– 10 листопада – святителя Димитрія, митрополита Ростовського.

Першу із цих дат слід виключити з розгляду, бо знайдення мощів свт. Димитрія Церква почала відзначати тільки з 1752 року, тобто вже після народження композитора.

Отже, народився Дмитро Бортнянський, очевидно, між 8 і 10 листопада 1751 року, а 250-річний ювілей його слід святкувати в листопаді 2001 року.

Джерело: Пам’ятки України, 2001 р., № 1-2, с. 52 – 57.