Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

Ліберець м

Ліберець або Ліберец (чеськ. Liberec, нім. Reichenberg, Райхенберґ) — місто в Чехії, на річці Ниса-Лужицька, адміністративний центр Ліберецького краю.

Місто вперше згадується в 1348. Текстильна промисловість розвинена в місті з 16 століття. Розквіт міста припадає на кінець XIX століття. У XIX—XX ст. місто мало значну німецьку громаду. Ліберець (Райхенберг) був центром нацистської Судетської Німеччини.

Важливий центр текстильної промисловості (вовняні, шовкові, бавовняні тканини). Машинобудування (виробництво устаткування для текстильної промисловості, автомобілебудування — «Ліберецький автомобільний завод»). Проводяться текстильні ярмарки.

Ліберець з’єднаний із сусіднім Яблонцем трамвайною лінією.

Національна наукова бібліотека (у новому будинку, побудованому 2000 р.).

Місто відоме ратушею (1893, висота — 65 м); церквою Святого Розп’яття в стилі бароко; телевежею на горі Єштєд, побудованою в 1968 (нині вона є символом міста); картинною галереєю. Є зоопарк — один із найвідоміших у Європі. Найбільший у країні торгово-розважальний центр «Вавилон».

Українці в Ліберці

У червні 1927 р. з ініціативи української громади Ліберця встановлено пам’ятник воякам Гірської бригади Української Галицької Армії; 6 вересня 2018 р. урочисто відкрито цей відреставрований коштом України пам’ятник на військовому цвинтарі Рупрехтіце. Автор проекту — визначний художник-графік Василь Касіян, що зобразив тіло вбитого стрільця, над яким завмерли в горі дружина та дві донечки. Журнал «Український Скиталець», перше, рукописне, число якого вийшло в Ліберці 1 листопада 1920 року. Навколо журналу об’єдналися митці, більшість з яких раніше співпрацювали з прес-квартирою УГА, а саме: поручники Іван Іванець та Юліан Буцманюк, четарі Ярослав Фартух, І. Сарден, Михайло Бринський і Володимир Кобринський, хорунжий Василь Касіян, стрільці Василь Петрук, Степан Дзидз, Володимир Яценків, підхорунжий Онуфрій Пастернак. Редагував «Український скиталець» вояк Галицької армії Яків Голота.

Джерело:

Підготував Іван Парнікоза