Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

1998 р. Жовківщина

1998 р. Жовківщина

Розмір зображення: 660:800 піксел

м. Жовква. Церква Різдва Христового, XVII-XX ст. (фото В.Ольхом’яка, 1976) Джерело: Слободян В. Жовківщина: історико-архітектурні нариси церков. – Жовква: 1998 р., с. 55.

м. Жовква (в радянський період Нестеров). (УГКЦ)

Церква Різдва Христового/ Серця Христового.

Перша церква існувала ще до заснування міста коронним гетьманом Станіславом Жолкевським на грунтах села Винники. 1612 р. Жолкевський видав привілей:

“А тому, що церква самою старістю своєю ушкоджена і починає валитись, дозволяю мешканцям міста цього, які є релігії грецької розібрати її і нову чи з каменя чи з дерева за своєю можливістю на тому ж місці спільно з братством і попом поставити”.

Ця будівля була знищена пожежею у 1691 р. Ще у 1682 р. львівський єпископ Йосиф Шумлянський передав церкву під управу монахів-василиян, які розпочали будову нового монастирського храму, а король Ян III Собєський у 1690 р. перевіз у монастир мощі св. Івана Сучавського, які супроводив митрополит Доситей.

У 1721 – 1730-х pp. поруч із церквою був вибудуваний невеликий монастир і дзвіниця. З 1753 р, монастир став архімандрією (перший архімандрит Йосафат Винницький). У 1782-1790 pp. тодішній архімандрит Йосиф Дзьоковський (помер 1794 р.) побільшив монастир побудовою другого поверху келій. У 1783 р. з дозволу австрійського імператора Йосифа II молдавани забрали в Сучаву мощі св. Івана, але в 1784 р. монастир отримав із Відня мощі св. мученика Партенія зі скасованого монастиря сестер кларисоку Відні. Страшна пожежа 1833 р. сильно знищила церковну споруду. Відбудована, вона представляла собою невеликий тридільний храм. Тому, після приєднання жовківського монастиря у 1895 р. до зреформованого василиянського чину і заснування славної пізніше друкарні, яка дала кошти, у 1902-1906 pp. приступили до відбудови церкви. Проект виконав ректор Львівської політехніки архітект Едґар Ковач у візантійському стилі. З 1931 по 1939 р. мистець, професор Юліан Буцманюк виконав розписи церкви, утрваливши на стінах давнішу й новішу історію України, зокрема, події Берестейської унії та діячів Української народної республіки і ЗУНР. У 1939 р. монастир був зачинений, а церква перетворена у парафіяльну, підпорядковану з 1946 р. Російській православній церкві. Приміщення монастиря до 1952 р. займало НКВД, пізніше – санепідемстанція та школа. 9 вересня 1990 р. у відновленому монастирі була відправлена перша Служба Божа єпископом Софроном Дмитерком. Відновило свою діяльність і видавництво отців василиян “Місіонер”.

Розташована при Василіянській вулиці, недалеко від Ринку. Хрещата споруда з півциркульними вівтарем і боковими раменами та видовженим бабинцем, який включає стіни первісної споруди XVII ст. До вівтаря з двох сторін прилягають гранчасті в плані захристії. До бабинця по обидва боки примикають дві каплиці – прямокутна з півночі та овальна всередині і гранчаста назовні – з півдня. Середхрестя завершене великою півсферичною банею на круглому світловому барабані. Стіни фасадів декоровані прямокутним рустом, розчленовані пілястрами тосканського ордеру, які на раменах трансепту завершені кам’яними хрестами на східчастих п’єдесталах. Чільний західний фасад вінчає фронтон складної форми, тимпан якого заповнений мозаїчним зображенням Христа та ангелів на золотому тлі.

Дзвіниця, яка розташована в огорожі, зведена у бароковому стилі у 1721 – 1730 рр. як надбрамна вежа, що виконувала і оборонні функції. Чотирибічна в плані. Фасади її поземо членовані ґзимсами на три рівні. Кожен рівень декорований пілястрами тосканського ордеру.

До церкви з північної сторони бабинця прилягає двоповерховий корпус келій монастиря, до якого з заходу під прямим кутом примикає триярусний корпус василиянської друкарні.

Джерело: Слободян В. Жовківщина: історико-архітектурні нариси церков. – Жовква: 1998 р., с. 54 – 57.