Церква Різдва богородиці
Розмір зображення: 677:800 піксел
Світлина І. Синкальського 1992 р. Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 399.
Церква Різдва богородиці 1812 р., відновлена в 1907 р. [Шематизм єпархії Перемиської на 1925 р., с. 148].
с. Завадів.
Яворівський.
Церква Різдва Пр. Богородиці. 1812.
Привілей церква отримала від польського короля Владислава IV у 1646 p., підтверджений пізніше Яном III Собєським у 1684 р. У 1792 р. на місці давнішої збудована коштом тодішнього пароха нова дерев’яна церква з нового і почасти старого матеріалу, яку знищила пожежа у 1799 р. Залишилася лише дерев’яна дзвіниця у якій відбувалися відправи до виставлення нової мурованої споруди у 1812р. У 1907 р. її реставрували.
Тепер це хрещата в плані з укороченими боковими раменами церква, увінчана над середхрестям світловим восьмибічним барабаном, вкритим банею з ліхтарем і маківкою. У міжвоєнний період церква розписана Олександром Харківом. В церкві зберігся високого мистецького рівня іконостас 1713 р. За місцевою традицією походить зі щеплотського монастиря. Вчений Ґембарович авторство його приписує жовківському маляреві Томі Осташевичу.
В селі є ще невелика дерев’яна капличка, збудована у 1921 р. на місці давнішої, в якій в повоєнний час був влаштований склад.
Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 146 Галицьке намісництво, опис 20, справа № 1218.
Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 159 Галицька фінансова прокуратура, опис 9, справа № 1626.
Драган М. Українська декоративна різьба XVI – XVTII столітть. – Київ, 1970. – С. 115.
Стрийщина. – Нью-Йорк, 1990.
Шематизм греко-католицького духовеньства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на р.Б. 1934. – Перемишль, 1934.
Gęmbarowicz M. Szkice z historii sztuki XVII. – Toruń, 1966. – S. 149, 265, 266.
Lustracja wojewódstwa ruskiego 1661 – 1665. – Ossolineum. – Cz. 2. Ziemia Lwowska. 1974. – S. 149.
Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 399.