2008 р. Дерев’яні церкви Закарпаття можуть зникнути
Сніжана Русин
Дата: 29.01.2008
Ще сто років тому на Закарпатті було 800 дерев’яних церков. Нині залишилося 120. І майже всі в аварійному стані.
Дерев’яному храму в Сокирниці Хустського району понад 300 років. Коли на ньому востаннє замінювали дах, селяни не пригадують. Це могло бути наприкінці 1960-х років. Лихви на дахівці почорніли. Щоби поміняти покрівлю, потрібно близько 20 тис. грн.
– Два роки тому на церкві провалилася алтарна частина, – розповідає житель Сокирниці, депутат Хустської райради Юрій Іванчо, 46 років. – Ми її повністю поміняли. Але тепер нова біда – протікає дах. Стіни почали руйнуватися, а грошей на ремонт немає. Щоби повністю відреставрувати всі яруси покрівлі й підлогу, потрібно майже два мільйони гривень. Таких грошей ані в сільській, ані в районній казні немає.
– Сокирницька церква – одна з чотирьох готичних на Хустщині, – розповідає мистецтвознавець з Ужгорода Михайло Сирохман, 53 роки. – Це шедевр серед закарпатських сакральних споруд.
Більшість закарпатських дерев’яних храмів розташовані в гірських селах. Найбагатший на пам’ятки Міжгірський район, де їх нараховується понад три десятки. У старовинних святинях досі правлять богослужіння. Селяни часто беруться за ремонт самотужки.
– Тільки за часів незалежності на Закарпатті знищилося близько 15 церков, – бідкається Сирохман. – Перша причина – людська байдужість до пам’яток старовини. На початку 1990-х селяни з Кобилецької Поляни Рахівського району, побудувавши новий цегляний храм, дерев’яний спалили. Священик окропив згарище свяченою водою, помахав над ним кадилом, помолився, вважаючи, що таким чином похоронив церков. Я просив, щоб її передали до музею, та сільська громада була проти. Чимало святинь зруйнували за радянських часів. Розібрали на дрова безцінні церкви в селах Ганичі, Підплеші, Руське Поле, Плав’є, Розтока, Пузняківці, Перехресний; підпалили – в Майдані та Соймах. Із 1945-го по 1985 роки на Закарпатті знищили 26 дерев’яних, 32 муровані храми, більш як десять унікальних дзвіниць, десятки каплиць та сотні хрестів.
Найчастіше церкви руйнуються під час перекриття дахів. У селах з’явилася ”мода” перекривати храми бляхою. За 1990-ті роки металеві покрівлі встановили на унікальних бойківських святинях сіл Гусний, Сухий, Вішка Великоберезнянського району. Внутрішні стіни дерев’яних церков селяни примітивно обшивають пластиковою ламберією, старовинні розписи за великі гроші замальовують майстри-халтурники.
Тепер найстарішими на Закарпатті є дерев’яні церкви ХV ст. у селах Середнє Водяне Рахівського та Колодне Тячівського районів.
– Колоднянську церкву, на щастя, під свою опіку взяло посольство США в Україні, – зауважує мистецтвознавець. – Торік на реставрацію виділили 180 тисяч гривень.
За допомогою Закарпатської облдержадміністрації останнім часом перекрили церкви в Ізках, Розтоці Міжгірського та Ясіні Рахівського районів.
– Якщо поклопотати перед губернатором, можна перекрити одну-дві церкви, – каже Михайло Сирохман. – Нещодавно я просив за храм у селі Лікіцари Перечинського району й дерево для ремонту виділили.
2006 року в облдержадміністрації ухвалили Програму збереження та реставрації пам’яток культурної спадщини. Торік частково реставрували дерев’яні церкви сіл Данилово Хустського та Новоселиці Виноградівського районів.
– У Новоселиці, крім перекриття, вдалося зберегти унікальний настінний живопис, – розказує головний спеціаліст Закарпатського обласного управління культури Томаш Сопко, 50 років. – Реставрація пам’яток обійшлася в 90 тисяч гривень. На 2008 рік на відбудову дерев’яних церков планується витратити близько 200 тисяч.
Джерело: “Газета по-українськи”