Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації.

^Собор Покрови

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Собор Покрова богородиці

Собор і дзвіниця є чільними будівлями Покровського монастиря – резиденції місцевого архієрея. Завдяки висотному характеру композиції собор, незважаючи на затисненість довколишніми будівлями, є головною архітектурною домінантою історичного середмістя Харкова.

Мурований храм збудовано як головну споруду Харківської фортеці й освячено 1689 р. Звів собор той самий майстер, який був автором Спасо-Преображенського собору в Ізюмі. Первісне собор і збудована одночасно дзвіниця були окремо розташованими спорудами, а в XIX ст. їх об’єднано двоповерховим корпусом трапезної. Під час реставрації собору в 1960 – 1965 рр. (архітектори – В.Петичинський і В.Корнєєва) двоповерхову трапезну та перехід до архієрейського будинку розібрано, а деякі втрачені елементи (гульбище) відновлено. До початку XIX ст. дахи й бані собору були вкриті ґонтом, пізніше – покрівельною сталлю.

Собор – тридільний, триверхий, двоповерховий. Усі компартименти – гранчасті: восьмигранна нава, шестигранні (п’ятистінні) вівтар і бабинець. Тепла церква в підкліті споруди – низенька й перекрита зімкненими склепіннями з широкими арками між компартиментами. Підкліт є постаментом для верхньої холодної церкви, якій властиві стрункість пропорцій і висотний характер композиції. Кожен верх – двозаломний, з великими вікнами у восьмериках, завдяки чому інтер’єр щедро освітлений. Стіни мають незначний нахил до середини, чим досягнуто ілюзорне підвищення висоти храму в інтер’єрі.

В екстер’єрі собору підкреслено ярусність і висотний характер композиції. Підкліту відповідає аркада, яка несе гульбище з опасанням. Парапет гульбища мурований, а дах опасання спирається на дерев’яні сішки. На гульбищі проти чолових граней восьмерика нави влаштовано виступні приміщення на зразок бічних криласів, їхні поперечні стіни правлять контрфорсами для погашення розпору центрального верху. Яруси основного об’єму та верхів підкреслено масивними карнизами зі смугами поребрика. Ребра граней акцентовано наріжними висячими півколонками з перехватами. Видовжених пропорцій вікна з лучковими перемичками облямовані пишними наличинками, до яких входять фланкувальні півколонки, підвіконна поличка, антаблемент і фігурний багатолопатевий сандрик. Загалом оздоби екстер’єру взято з московської архітектури кінця XVII ст.

Церква мурована з цегли на вапняному розчині; всередині потинькована й побілена, а ззовні побілена по тонкому шару тиньку. Дах і бані по дерев’яних кроквах і кружалах укриті покрівельною сталлю.

Покровський собор за типом і розпланувально-просторовою композицією відтворює українську трипільну і триверху дерев’яну церкву. Він є найдавнішою та найхарактернішою тридільною мурованою пам’яткою слобожанської архітектурної школи, де висотне розкриття внутрішнього простору доведено до найвищої художньої досконалості. Цією спорудою ніби підведено підсумок розвитку архітектурної думки в Україні XVII ст.

В.В.Вечерський

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 246 – 247.

Вкладені елементи

[Поч. 20 ст.] Загальний вигляд. Рисунок К.Сидорова
[Поч. 20 ст.] Загальний вигляд. Рисунок К.Сидорова
Фрагмент фасаду
Фрагмент фасаду

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2017 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 174

Модифіковано : 31.03.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.