Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Церква Собору Пр. Богородиці / св. Володимира

Церква Собору Пр. Богородиці / св.…

Розмір зображення: 715:800 піксел

Загальний вигляд з позиції А3. Рисунок Оксани Бойко Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 66.

Перша згадка про церкву датується 1510 р. [1] 1541 р. в селі існувала вже церква, ктиторами якої були дідичі Верещинські, предками яких були Дмитро Волчок і син Богдан, ктитори церкви. [2] У 1619-1620 рр. священик був учасником Холмського собору духовенства. [3] В кінці XVII ст. збудована наступна церква коштом дідича села Северина Верещинського [4]. Як свідчить запис в актових книгах Холмського гродського суду за 16 березня 1695 р., Казимир Гочковський, місцевий священик і декан Холмський, виділив кошти на утримання притулку для старців [5].

29 травня 1697 р. дідич Миколай Станіслав Верещинський презентував на пароха Дам’яна Козловича і надав йому привілей [6]. У акті візитації 1741 р. описана як церква Собору Пр. Богородиці, дерев’яна, “в стінах і дахах непорядна, покрита снопками, без підлоги, з трьома вікнами (третє у вівтарі) оправленими в дерево і одними дверима” [7] Дзвіниця розташовувалась окремо. Парафія Собору Пр. Богородиці піддалась сильній латинізації, бо в середині XIX ст. в церкві не було іконостасу, зате стояли органи [8] У 1873 р. [9] вибудовано нову дерев’яну одноверху церкву св. Володимира, зв’язану з дзвіницею, вкриту заломаним наметовим дахом. З 1875 р. церква православна. Знищена у 1938 р. [10] Під час другої світової війни в селі діяла відновлена православна парафія. Богослужения відбувалися в домовій церкві, влаштованій в плебанії. [11]

1. Gil A. Prawosławna eparchia Chełmska do 1596 roku. – Lublin-Chełm, 1999. – S. 237.

2. Акты издаваемые Виленскою археографическою комиссиею. Том XIX. – Вильна, 1892. – С. 79.

3. Там само.

4. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1893. T. 13. – S. 227.

5. Акты издаваемые Виленскою комиссиею для разбора древних актов. Том XXVII. – Вильна, 1900. – С. 5.

6. Katalog dokumentów różnej proweniencji 1397-1794. // Archiwum Państwowe w Lublinie. – Lublin, 1998. – S. 84.

7. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, sygn. 772, a. 65.

8. Maliszewski M., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. – Siedlce, 1992.

9. ЦДІА, фонд 693, оппис 1, справа 586; Górak J. Typy i formy drewnianej architektury sakralnej Lubelszczyzny. // Kwartalnik architektury i urbanistyki. – Warszawa, 1987. Т. ХХХІІ. Z. 3-4. – S. 239-250.

10. Жуків Б. Нищення церков на Холмщині в 1938 р. – Краків, 1940.

11. Urban K. Materiały do powojennych dziejów cerkwi prawosławnej na Podlasiu. // Над Бугом і Нарвою. – Більськ Підляський, 1993. № 1. – С. 10.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 113.

20 березня 2013 р. наш читач Адам Панасюк (Adam Panasiuk) надіслав нам таке зауваження:

W artykule sa 2 podstawowe bedy.

1. Ten szkic to nie jest cerkiew w Wereszczynie. Ponizej link do projektu przebudowy cerkwi z 1911 roku:

2. Po drugie cerkiew nie zniszczono w 1938 roku. Spalili ja Niemcy w 1918 roku.

Potwierdzenie w sygn.: 403/0/2/665 Archiwum w Lublinie.

W 1938 roku rozebrano cerkiew w Wereszynie pod Hrubieszowem, a nie w Wereszczynie.