[1990 р.] Паспортна інформація

Курган Солоха

Пам’ятка археології

Перша половина-середина IV ст. до н.е.

Розміщення:

Запорізька обл., Кам’янсько-Дніпровський р-н, с. Велика Знам’янка, в 12 км від села в напрямку с. Верхній Рогачик.

Загальний опис:

Курган Солоха – найбільший в області. Висота його до моменту дослідження, за даними М.І. Веселовського, – 18 м, діаметр основи – 100 м, висота – 11 м, діаметр – такий же [??].

У дослідженій частині кургану були виявлені центральна та впускна катакомби, де було два багатих скіфських поховання: жіноче й чоловіче.

Центральне поховання мало неглибоку яму з двома підбоями вздовж довгих сторін. Глибина ями – 3,23 м. Розмір першої камери – 5,51×4,86 м, глибина – 5,66 м. Розміри другої камери – 7,45×3,96 м, глибина – 5,17 м.

В першому підбої знаходилось жіноче поховання. Про це свідчать золоті бляшки, золота голка, 3 золоті пластинки, які прикрашали поверхню дерев’яної чаші, срібний кілік з надписом YO, амфора з бронзовим черпаком.

У другому підбої виявлені бронзовий котел на ніжках з баранячими й бичачими кістками, дерев’яний ківш, 3 амфори та етруський бронзовий візок.

На захід від катакомби виявлені кістяки двох коней.

Дно могили викладене сирцем, зверху були покладені дерев’яні жердини. Розміри поховання 2,12×1,88 м. Від збруї коней збереглися 2 золотих наносники, золоті пластини у вигляді пташиного пера, залізні вудила, мідні кільця та пряжка.

Впускна катакомба знаходилась у південно-західній частині кургану. Від вхідної ями (глибина – 5 м) у північному напрямку йшов коридор довжиною 10 м. В кінці коридору – 2 ніші: праворуч – царське поховання, ліворуч – тайник.

Поховальна камера царя – кругла, зі склепистою стелею (3,2×3,5 м). Кістяк царя лежав на спині головою на захід.

Біля його ніг знаходились залізний ніж, золоті бляшки із зображенням грифів, левів, трикутників з крупчастою поверхнею та скіфів, що п’ють з ритону. На руках – широкі золоті браслети, на шиї – золота гривня у вигляді джгута з левиними головами на кінцях, прикрашеними кольоровою пастою (діаметр – 26-30 см). Поряд з черепом – бронзовий шолом, золоті буси, бляшки та золотій гребінь – один з найкращих зразків мистецтва звіриного стилю. Висота гребеня – 12,5 см, ширина – 10,2 см, вага – 294 г. 19 чотиригранних зубів з’єднані між собою фризом з 5 фігур лежачих левів, а над ними – скульптурна група воїнів, що б’ються.

Із поховального інвентарю можна виділити меч з піхвами в золотій оправі з рельєфом, посудини: золоту фіалу, срібні з позолотою частини від гориту, на якому зображені сцени битви скіфів з тваринами. В коридорі між нішами головою на південь знаходився кістяк юнака – “виночерпія”. Вздовж південної стіни коридору головою на схід лежав кістяк “зброєносця” з мечем, сагайдаком, 3-ма наконечниками списів і стріл.

Біля входу “конячої могили” знаходилось поховання конюха, що лежав головою на північ. Розміри поховальної ями – 0,40×1,90×0,36 м.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Степи Північного Причорномор’я складали основу території кочових скіфів. Кургани – майже єдині пам’ятники цих народів у степу. Ранні скіфські кургани зустрічаються дуже рідко, численні кургани 4-3 ст. до н.е.

Велике наукове значення мають поховання багатих скіфів. До числа найважливіших належить і курган “Солоха”.

Він частково досліджений у 1911-1913 рр. відомим російським археологом М.І. Веселовським.

Всі предмети, знайдені під час розкопок, знаходяться в експозиції та фондах державного Ермітажу.

У наступні роки курган Солоха не досліджувався.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно постанови Ради Міністрів Української РСР № 11 від 21.07.1965 р.

Охоронний № : 34.

Основна бібліографія, архівні дані:

Известия Археологической комиссии. Добавление к вып. 48.- СПб., 1913.- С.154-155.

Манцевич А.П. Золотой гребень из кургана “Солоха”.- Л.: Изд-во Эрмитажа, 1962.

Цветаева Г.А. Сокровища причерноморских курганов.- М.: Наука, 1968.- С.15-16.

Брашинский И.Б. Сокровища скифских царей.- М.: Наука, 1967.- С.76-89.

ОАК за 1912 г.- Петроград, 1918.- C.40-46.

ОАК за 1913-1915 гг.- Петроград, 1918.- С.105-132.

Радянська енциклопедія історії України.- К.: АН УРСР, 1972.- Т.4 – С.134.

Археологія Української РСР.- К.: Наукова думка, 1971.- Т.2 – C.66-68, 133.