Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи.

Турійськ смт

2010 р. “Безбатченки” по-турійськи або українська географія культурного лиха розширюється

Дата: 28.08.2010

Нещодавно Турійська селищна рада подала до ДП “Волинські старожитності” проект землеустрою щодо зміни меж селища. “Волиньводпроектом” розроблено новий генплан населеного пункту, на якому відображено практично все: від нових земель для житлової забудови до офісних чи складських приміщень. Не має лише земель історико-культурного призначення. Звичайно, навіщо вони селищу? На форумі туричан мешканці цікавляться своєю історією, але практично жодної наукової чи хоча б правдивої інформації ніхто не подає.

Хоча відомий дослідник волинських городищ Павло Раппопорт у своїй книзі “Військова архітектура західноруських земель X-XIV ст.” зазначає: “Існує ціла низка волинських городищ, що має штучно надану їм округлу форму. Найпростіші з них являють собою невеликі круглі площадки без валів, захищені зі всіх сторін болотом. Таким, наприклад, є городище у Турійську, розташоване на лівому берез р.Турії, на плоскій, сильно заболоченій рівнині”.

Раппопорт визнав городище унікальним для Західної України та й більшість дослідників його підтримують. Археологами різних часів знайдено на ньому вироби з кераміки, заліза, скла, бронзові і срібні прикраси давньоруського часу Х-ХІV ст. Турійськ, як відомо, є літописним містом і перша згадка про нього належить до 1097 року у зв’язку з Любецьким з’їздом князів.

Багата історія селища не знайшла висвітлення у його новому генплані – бо ж до його розробки не було залучено жодного археолога! Тим більше, що окрім історичного городища, в самому селищі у ХІХ ст. знайдено скарб срібних гривен, ручка від меча зі срібною інкрустацією, бронзові іконки та хрести-енколпіони. Про це добре знають чорні археологи, але тільки не місцеві чиновники. Навіщо їм історія чи минуле? В голові лише можливість заробити на продажі земель, хай навіть із прахом предків. І так розширюється українська географія культурного лиха.

До речі, чи багато тури чан знає, що скарб срібних гривен та прикрас з Турійська зберігається в Ермітажі? І відвідувачі всесвітньовідомого російського музею, подивившись на них, шукають на географічній карті колишнє волинське містечко. Можливо, навіть цікавляться його історією. Та на жаль самим туричанам, як бачимо, ця історія не потрібна…

З книги Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся»:

У 1205 р. Турійськ несподівано захопили війська литовців і ятвягів. В 1366 р. Турійськ як королівщина належав до Володимирського замку. В XIV ст. містечко належало Федору Янушевичу, а у 1545 р. – князю Роману Сангушко. До Сангушків належав також замок, що знаходився серед багон над р.Турією, де було колись старе городище (в ХІ-XIV ст.) і 15 околичних сіл.

В XVIII ст. Турійськ належав до Осслінських, де вони побудували палац, а у 1812 р. перейшов у власність родини Ожешків. В кінці ХІХ ст. було там 182 доми і 2,772 жителя, дві церкви, одна з них мурована з 1845 р., друга – дерев’яна з 1662 р. на передмісті Липа. В містечку тоді був ще мурований костел, 2 єврейські доми молитви, 3 крамниці, 24 ремісника, 4 вітряки і водяний млин, ярмарки 4 рази на рік. Жителі Турійська займалися фірманкуванням, рільництвом і ткацтвом.

В ХІХ ст. рух і торгівлю в містечку значно збільшував приїзд сюди євреїв з цілої Волині і Полісся. Ці прочани масово приїздили сюди тому, що там проживав широко відомий єврейський рабин-чудотворець. За переписом 1911 р. в Турійську було 3,383 жителя, волосне правління, міщанська управа, пошта, телеграф, земська поштова станція, школа, бібліотека, земський амбулаторний пункт, акушерка, аптека, склад аптечних товарів, горілчана державна крамниця, 24 різних крамниць, газовий млин, кооператив і земська випозичальня сільськогосподарських машин, щомісячні ярмарки.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 35

Модифіковано : 9.07.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.