Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Костел богородиці

Костел богородиці

Костел 1730 р. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 87].

Костел 1730 р. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави” № 442 від 6.09.1979 р.].

Костел 1730 р. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Парафіальний костел існував у 1772 р. [Litak S. Kościół łaciński w Polsce około 1772 r. – Rzym-Lublin: 1991.].

На північ від костела розташована якась цивільна споруда (будинок ксьонзда ?); перед західним фасадо костелу розташована фігура; на південь від костелу знаходиться каплиця зі скульптурами. Довкола костела – огорожа на арках, з бійницями. Спостереження М.І.Жарких, 15.08.1989 р.

Ось що пише Блека :

Планування місцевого костьолу, чиї 2 вежі можна помітити навіть з траси Гусятин – Пробіжна, за декілька кілометрів від села, є унікальним. Це однонавний храм, з більш вузьким об‘ємом пресвітерію, що закінчується гостроконечною апсидою з трішки вигнутими боковими гранями. Об‘єм башт – дзвіниць зсередини круглий, а зовні – 5-кутний. Костьол збудовано в 1726-1730-х рр., бокові каплички та притвор – пізніше. Поруч, теж за кам’яною огорожею – ще одна споруда, що схожа на дзвіницю. Перед храмом збереглася статуя діви Марії. Костьол (принаймні, в 1999) не використовується за призначенням, в отій дзвіниці поруч хтось тримає сіно… Так як нещодавно (14.08.03) знову пощастило відвідати село і знайти багато цікавинок, маю свіжішу інформацію, а саме: в приміщення костьолу таки потрапила. Залишки вівтарів, органу, свічників тощо. Стан паршивий, але при наявності невеликих коштів тут може бути напрочуд гарно. Тут і є напрочуд гарно, лишень аби селяни не розібрали барокові вівтарі собі на дрова.

Джерело: веб-сайт “Замки і храми України” ( з дозволу автора сайту.