Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації.

^Церква Покрови

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Церква-замок Покрова богородиці

Споруда розташована в східній частині села, на кінці мису, що підноситься над заплавою річки Ушиці. Біля підніжжя мису протікає потічок, по той бік якого, на іншому видовженому мисі, знаходяться рештки замку, що разом з церквою становив потужний оборонний комплекс.

Мурована церква належить до типу храмів-тетра-конхів з яскраво виявленою оборонною функцією. До її центрального двоярусного кубічного об’єму (розміри в плані – 10:11 м; товщина стін – близько 1,7 м) прилягають чотири півкруглі об’єми з трьома бойовими ярусами, з яких 3-й ярус становили машикулі у вигляді консольне навислого аркатурного парапету на білокам’яних консолях У рівні парапету, по кутах центрального об’єму, накритого наметовим дахом, поставлено маленькі тричетвертні в плані башточки з бійницями та конічними дахами по банях. За винятком західного півкруглого об’єму, на який у 2-й половині XVIII ст. поставлено дерев’яну дзвіницю, центральний та бічні об’єми накрито наметовими дахами з декоративними маківками.

Споруда має масивний цоколь та між’ярусний білокам’яний пояс у формі напіввалу. Безпосередньо над високим цоколем розміщено бійниці 1-го ярусу – по три в кожному півкруглому об’ємі. Над між’ярусним поясом – по п’ять бійниць у кожному півкруглому об’ємі, за винятком західного, де над вхідним порталом на рівні 2-го ярусу розміщено одиночний машикулі. У 3-му ярусі кількість машикулі в півкруглих об’ємах становить відповідно 12, 15, 15 і 14. До цього слід додати по дві бійниці в кожній з чотирьох наріжних башточок. Отже, загальна кількість вогневих точок церкви становила 95, що перетворювало її на потужну фортифікаційну споруду.

В інтер’єрі півкруглі об’єми в 1-му ярусі перекриті конхами з красиво оздобленими нервюрними склепіннями, які розкриваються в центральний квадрат широкими попружними арками. Центральний квадрат у 1-му ярусі перекритий оригінальним хрещатим склепінням, яке опирається на розташований у центрі кам’яний стовп діаметром 1,1 м, та системою наріжних розпалубок на нервюрах. Перекриття 2-го ярусу – по дерев’яних балках, центральний стовп у цьому рівні не зберігся. Комунікація між 1-м і 2-м ярусами здійснюється сходами, розміщеними в південній стіні західного півкруглого об’єму. Над західною та східною стінами центрального квадрата в рівні 2-го ярусу піднімаються шпилі, що відділяють від нього півкруглі об’єми над конхами. Під церквою є дві крипти. На стінах храму збереглися фрагменти живопису XVI ст.

Сутківецька твердиня відома в історії української архітектури як тетраконх, функціонально-просторова структура якого пов’язується з одноетапною реалізацією оригінальної оборонної концепції. Однак за дослідженнями Є.Пламеницької, тетраконховий храм сформувався в кілька етапів. На першому, який можна датувати XIII ст., на місці храму стояла мурована споруда (можливо, донжон), яка в плані наближалася до квадрата (9,6:10,5 м), зі стінами завтовшки 1,2 м. На другому етапі, вірогідно, на початку XIII ст. стіни було потовщено до 1,7..1,8 м [другий етап є ранішим за датою від першого, але це не істотно, оскільки всі ці етапи, разом із третім – повна фантастика. – Прим.М.Жарких]. На третьому етапі (кінець XIII – початок XIV ст.) до прямокутної споруди, яка, вірогідно, вже мала апсиду, з західного, північного та, очевидно, південного боків прибудовано об’єми невідомої конфігурації в плані, які передували пізнішим конхам. На цьому етапі можлива участь вірменських будівничих.

Існуючий тетраконх з циліндричними раменами сформувався на четвертому етапі, коли вже стояв центральний стовп, але ще не було склепінь, і перекриття були балковими. На цьому етапі, який хронологічно можна пов’язувати з кінцем XIV – початком XV ст., функція споруди була оборонною. Усі три яруси були бойовими: 1 -й призначався для дальнобійних гармат, 2-й – для ближнього бою, 3-й – для обстрілу підніжжя стін. У 2-й половині XV ст. власник Сутківців Ф.Сутковецький завершив спорудження на сусідньому пагорбі потужного замку, у зв’язку з чим оборонний тетраконх перетворився на храм. Було влаштовано склепіння та готичні шпилі над південною та північною стінами центрального об’єму, змінено форму даху. Пізніше цей значний в історії споруди етап був ототожнений з її будівництвом. У 16 ст. інтер’єр храму був розмальований. Протягом 16 – 17 ст. храм кілька, разів горів. Пожежі супроводжувалися ремонтами й переробками, остання з яких, що повністю змінила вигляд даху, сталася 1894 р.

Сутківецький храм є унікальною в історії української архітектури пам’яткою оборонно-церковного призначення, генеза якої сягає архаїчних прототипів укріплень.

О.А.Пламеницька

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 271 – 272.

Вкладені елементи

1870-і рр. Загальний вигляд замку і церкви. Рисунок Н.Орди
1870-і рр. Загальний вигляд замку і церкви. Рисунок Н.Орди
Загальний вигляд
Загальний вигляд

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2017 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 162

Модифіковано : 1.07.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.