Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни.

Садиба Линтварьових

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Садиба Линтварьових

Садиба відома з 2-ї половини XVIII ст., коли належала сенатору й генералу М.Самойлову. В період між 1780 і 1790 рр. він збудував мурований головний будинок садиби, який з того часу неодноразово перебудовувався. З 1790 р. садиба належала поручику М.Лаврентьеву, а з 1825 р. – небожу поручика П.Линтварьову та його нащадкам. У 1825 р. споруджено дерев’яний західний флігель, у середині XIX ст. – мурований східний флігель. Усі три будівлі збереглися й донині.

У садибі Линтварьових у 1888 та 1889 рр. влітку проживав з родиною великий російський письменник А.Чехов.

Головний будинок, найвірогідніше, зведений за проектом харківського архітектора П.Ярославського, перебудовано в середині XIX ст.; закладено аркаду, на чоловому фасаді влаштовано два ризаліти з терасою між ними, розшичs рено мезонін, розтесано вікна. У 2-й половині XIX ст. розібрано балкон мезоніна. У 1950-х роках збудовано терасу і влаштовано два тамбури. Перебудови флігелів звелися до влаштування нових входів-ґанків та закладення портика на чоловому фасади східного флігеля.

Садиба розташована в північній частині міста на околиці (раніше називалася слободою Лука) в урочищі Куліші на правому березі р.Псел біля підніжжя Липенського городища. Її територію розрізує навпіл вул.Чехова, прокладена через садибу в XX ст. Садибу оточує одноповерхова забудова, архітектурними ак-центами в якій є садибні будівлі.

Головний будинок – одноповерховий, на підвалі, з мезоніном, прямокутний у плані, анфіладної системи розпланування. Підвал перекрито циліндричними склепіннями. Дах – вальмовий по дерев’яних кроквах. Симетричні фасади з карнизом на дентикулах вирішені в архітектурних формах пізнього провінційного класицизму. Прямокутні вікна – без облямувань, увінчані трикутними сандриками. Декор інтер’єрів зберігся частково.

Західний флігель – одноповерховий, прямокутний у плані, шестикамерний, анфіладного розпланування, з колонною галереєю і тамбуром на чоловому фасаді та з терасою на садовому фасаді. Стіни ззовні і всередині потиньковані й побілені. Дах – вальмовий по дерев’яних кроквах. Фасади – симетричні, в стильових формах провінційного класицизму.

Східний флігель – двоповерховий, на підвалі, однокамерний, з чотириколонним портиком на чоловому фасаді, з трикутним фронтоном. Фасади вирішено в класицистичних формах: лопатки, що членують стіни, карниз на модильйонах тощо.

Весь ансамбль садиби відзначається мистецькою цілісністю й гармонійним зв’язком з довкіллям.

В.В.Вечерський

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 218 – 219.

Вкладені елементи

Головний будинок. План
Головний будинок. План
Західний флігель. Загальний вигляд
Західний флігель. Загальний вигляд
Західний флігель. План
Західний флігель. План
Східний флігель. Загальний вигляд
Східний флігель. Загальний вигляд
Східний флігель. План
Східний флігель. План

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 234

Модифіковано : 31.03.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.