2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України
Є.В.Тиманович
План Консульського замку. Обміри М.Александрової (Говденко) та Р.Бикової.
Джерело: Пам’ятки архітектури і містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., альбом, с. 61.
Консульський замок, або замок Святого Хреста – найбільша та найцікавіша із споруд фортеці, що збереглися. На півночі замок фланкують дві башти. З внутрішнього дворика, розміри якого становили 15,5:8,6 м, кам’яними сходами можна було піднятися до Консульської башти, що прилягала до замку з заходу й служила його донжоном.
Консульська башта зведена в XIV-XV ст. Використовувалась як командний пункт і житло для консула у воєнний час. У плані – чотирикутна (6,45:8,06 м), двоярусна, з підвалом. Біля підніжжя з півночі й заходу має укоси для забезпечення рикошету каменів, яких захисники скидали з башти, і кам’яних ядер. Міжповерхове перекриття було дерев’яним. Другий поверх первісне перекривало стрілчасте склепіння, поверх якого був бойовий майданчик з зубцями-мерлонами (не збереглися). У східній стіні залу 1-го ярусу – прямокутне вікно та двері, через які можна було увійти знадвору по приставній драбині. У західній стіні – двері, що вели на мур. Тут був звідний місток, який урівноважувався важелем. У південній стіні збереглися ніша з димарем, щілиноподібна бійниця (замурована) та ніша з залишками фресок. Зал 2-го поверху добре освітлювався великими півциркульними вікнами. Там збереглися залишки каміна в північній стіні та двері – у південній. Підвал перекритий склепінням і поділений на дві частини, з яких одна виконувала функції цистерни для накопичення дощової води (40 м3), а друга була складом військового спорядження та продовольства.
Мур, що йде від Консульського замку в південно-західному напрямку, з’єднує його з Георгіївською баштою. Перед нею в мурі влаштовано ворота, які вели з міста до цитаделі. Ворота посилені невеликими укріпленнями з щілинними бійницями, що унеможливлювало прямий обстріл їх з боку міста.
Джерело: Пам’ятки архітектури і містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 73 – 74.