Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації.

Остромирово євангеліє, 1057 р.

1966 р. Історія українського мистецтва

Найдавнішою відомою пам’яткою книжкового мистецтва Київської Русі є Остромирово євангеліє, що його написав у 1056 – 1057 роках дяк Григорій для новгородського посадника Остромира, родича київського князя Ізяслава. Пізніше Євангеліє належало новгородському Софійському соборові, потім було в церкві при Оружейній палаті Московського Кремля, звідки в 1720 році за указом Петра І його перевезли до Петербурга [тепер ця пам’ятка зберігається в Державній публічній бібліотеці ім. М. Є. Салтикова-Щедріна в Ленінграді].

Остромирове євангеліє являє собою пергаментний рукопис, написаний у два стовпці великим уставом. [Устав – спосіб письма старовинних руських рукописних книг – відзначається формами літер, що наближаються до квадрата. Літери писали перпендикулярно до рядка з правильними лініями і закругленнями, одна літера окремо від іншої і здебільшого на рівній відстані одна від одної, без розділення на окремі слова.] Всю книгу багато і з великим смаком оздоблено рамочками і заставками з різнокольоровим рослинним орнаментом на золотому тлі. Заголовні літери (ініціали) рукопису схожі на коштовні перегородчасті емалі київських майстрів-ювелірів. Вгорі літери оздоблено зображеннями людських голів, намальованих в профіль. Жіноче обличчя у верхній частині одного з ініціалів відзначається життєвістю і майстерністю виконання. Старече обличчя на другій літері сповнене сили й енергії, що підкреслюють вигин брів, закручені вуса та довга борода.

Багато літер книги прикрашено малюнками фантастичних звірів, подібних до зображень настінних фрескових розписів Софії Київської. Такою, наприклад, є літера, увінчана головою химери, схожою на собачу голову з розкритою пащею і висунутим язиком. Нижній закруток великої літери «В» виконано у вигляді масивного крилатого дволапого чудовиська з орнаментально-рослинним хвостом. Стилізована рослинна орнаментація Остромирова євангелія також має деякі спільні риси з монументальним настінним живописом київського Софійського собору.

Найцікавішими з художнього погляду є три мініатюри з зображеннями євангелістів Іоанна, Луки і Марка. На першій мініатюрі подано Іоанна з його учнем Прохором (іл. 273). Іоанн стоїть, молитовне простигши руки до орла (його символ), який тримає сувій, а Прохор на задньому плані сидить за низеньким столиком. Фігури передано суто живописною манерою. Деякі прийоми наближають мініатюру до творів монументального живопису. Всю композицію вписано у квадрифолій (чотирилисник), облямований золотою смугою, покритою рослинним орнаментом.

На мініатюрі, де зображено Луку (іл. 276), винятковою насиченістю кольору і разом з тим великою чіткістю і злагодженістю деталей відзначається центральна частина. Постать євангеліста розташована з лівого боку. Лука стоїть, молитовно піднісши руки, звертаючись у бік тельця (його символа), що держить розкритий сувій. Перед євангелістом стоїть стіл з письмовим приладдям. Біля столу – пюпітр з розгорнутою книгою. На другому плані – будівля з плоским дахом і аркою, що спирається на колони. Передача руху і моделювання постаті Луки, її пропорції близькі до зображень євангелістів на мозаїках Софійського собору. Обидві пам’ятки було створено майже одночасно – у 40 і 50-х роках XI століття, тому цілком імовірно, що і мозаїсти і мініатюрист належали до однієї школи. Слід зазначити, що художні прийоми в мініатюрах із зображенням Луки і Марка (іл. 275) зовсім інші, ніж у першій, з зображенням Іоанна. Фігуру, обл’иччя, руки Луки і Марка передано площинне, тонкими золотими лініями, які відмежовують один колір від іншого і цим схожі на перегородчасті емалі, якими славилася Київська Русь. Різне рішення мініатюр – живописне першої і більш графічне другої та третьої – наводить дослідників на думку, що мініатюри створили два художники [А. Н. Свирин. Искусство книги древней Руси XI – XVII вв. М., 1964, стор. 55].

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 341 – 342.

Найчастіше переглядають

Вкладені елементи

Євангеліст Іоанн. Мініатюра з Остромирова євангелія. 1056 – 1057 pp. Державна публічна бібліотека ім. М. Є. Салтикова-Щедріна (Ленінград). 	Джерело:…
Євангеліст Іоан (+)
Євангеліст Марко. Мініатюра з Остромирова євангелія. 1056 – 1057 pp. Державна публічна бібліотека ім. М. Є. Салтикова-Щедріна (Ленінград). 	Джерело:…
Євангеліст Марко (+)
Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирова євангелія. 1056 – 1057 pp. Державна публічна бібліотека ім. М. Є. Салтикова-Щедріна (Ленінград). 	Джерело:…
Євангеліст Лука (+)
Ініціал з Остромирова євангелія. 1056 – 1057 pp. Державна публічна бібліотека ім. М. Є. Салтикова-Щедріна (Ленінград). 	Джерело: Історія…
Ініціал
Ініціал з Остромирова євангелія. 1056 – 1057 pp. Державна публічна бібліотека ім. М. Є. Салтикова-Щедріна (Ленінград). 	Джерело: Історія…
Ініціал

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 2105

Модифіковано : 17.02.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.