2008 р. Збереглася могила собаки Галаганів
Наталія Павленко
Дата: 27.11.2008
У колишньому панському маєтку в селі Сокиринці Срібнянського району на Чернігівщині діє аграрний ліцей. Це село колись цар Петро I подарував полковникові Війська Запорозького Гнатові Галагану – за те, що той у війні став на бік царя, а не Мазепи. За зраду козаки прокляли Галаганів до сьомого коліна. Сьомий нащадок Галагана Павлусь помер 16-річним, більше чоловіків у роду не було.
Палац у Сокиринцях збудував Павло – нащадок Гната в п’ятому коліні. У ньому є 60 кімнат. Дерев’яними східцями, фарбованими у червоне, з екскурсоводом Валентиною Савченко прямуємо на другий поверх.
– Оце танцювальна зала, – показує кімнату з колонами й ліпниною. – А у графській спальні – кабінет математики. Від моменту побудови 1826 року тут збереглися скло, кахлі, підлога.
У трьох кімнатах діє музей кобзаря Остапа Вересая.
– Павло Галаган викупив сліпого кобзаря за дві поросні льохи англійської породи в сусідів, графів Мелорадовичів. Возив його в Київ, Петербург. Там Вересая називали ”українським Гомером”, – Савченко показує картину, на якій зображено Вересая із Тарасом Шевченком. – 1845 року Шевченко в Сокиринцях слухав гру галаганівського оркестру. Після цього написав повість ”Музикант” і вірш ”Тече вода з-під явора…”. Вересаю подарував ”Кобзаря” з написом ”Брату Остапу від Т. Г. Шевченка”.
При Галаганах парк займав 200 га, нині – 70, решта відійшла лісництву. У парку ходять корови.
– Ой, знову пастухи розпустили, – бідкається екскурсовод. – Ось платан, якому 200 років, – підводить до крислатого дерева, з якого падає жовте листя. – Він єдиний в Україні, що росте так далеко на північ.
У парку стояли дві церкви – святої Варвари та Петра й Павла, їх зруйнували в 1930-х роках. Прах п’ятьох Галаганів, похованих у церквах, розвіяли.
Екскурсовод проводить до могили собаки – чорної невисокої колони.
– Графиня любила собак і тримала псарню. Коли виїздила кататися, закладався екіпаж і для псів. Одного разу жінка впустила з містка носову хустинку, відданий собачка стрибнув із 12-метрової висоти і розбився. На чорній колоні була мармурова собача голова. Її поцупили.
Біля сходів мармурові богині Церера та Гера.
– Одній нещодавно відбили голову. Богиню хотіли викрасти на звичайному сільському возику, але чомусь передумали й викинули посеред парку. При падінні голова відбилася. Статую повернули на місце, а голову так і не знайшли.
У парку є приміщення селянського банку. То була перша кредитна спілка в Україні. Григорій Галаган, який відкрив позичкове товариство, подарував йому 3 тис. руб. золотом. Виїзний скакун тоді коштував 3 руб. У сокиринців збереглися ощадні книжечки, датовані 1917 роком.
2005-го з Америки приїжджали нащадки Галаганів. Єлизавета Блейк – дочка графині Ганни Ламсдорф-Галаган. Її дідусь 1920-го емігрував на Захід. Графиня приїхала з дітьми, про палац і парк довідалася з Інтернету.
Джерело: “Газета.ua”