Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

2009 р. Туризм на сухотах

Марія Малевська, Олександр Бринза

Дата: 03.04.2009

Колишній тубдиспансер – пам’ятку архітектури – хочуть відкрити для відвідування

На Харківщині з колишнього туберкульозного диспансеру вирішили зробити туристичну Мекку. Стародавня будівля кінця 19 сторіччя після реконструкції має стати місцем численних екскурсій, якщо вдасться винищити в ній паличку Коха. Майже сорок гектарів – старовинний замок та унікальний парк з рідкісними та екзотичними деревами. Садиба Шарівка є архітектурною пам’яткою національного значення.

Головний лікар: Красное дерево вверху. Это картежный зал, здесь в свое время играли в карты – вот стол картежный.

Це вже за радянських часів у залі з червоного дерева облаштували бібліотеку, більшість книжок тут – про туберкульоз. Після революції садибу віддали тим, хто хворів на сухоти. Це й врятувало палац від знищення, кажуть місцеві.

Головний лікар: Последние даже не реставрационные работы, а подводили просто это все в 1960-х годах.

Нині старовинна садиба – у руїнах, стоїть занедбаною пусткою. Мармурові східці почали розвалюватися, оригінальна ліпнина потребує реставрації.

Головний лікар показує оригінальні гвинтові східці – їх тодішній власник замку-палацу, господар цукроварні Леопольд Кьоніг, привіз з Німеччини. Цими сходами оркестранти йшли до величезної бальної зали, де й до сьогодні збереглися настінний живопис та ліпнина.

Ось ця прибудова з’явилася у Шарівці вже пізніше, 1925-го року. Під час реконструкції її, найімовірніше, знесуть. Архітектори хочуть, аби після відновлення садиба була такою самою, як і 19-го сторіччя.

Та чи схочуть туристи відпочивати у місці, де кілька десятиріч лікувалися сухотники, а останнім часом – й ув’язнені? Урядники-медики певні: за сучасних хімічних засобів усе можливо.

Галина Сіроштан, заступниця керівника обласного управління охорони здоров’я: Оброблюється приміщення, далі дається фіксаж 3-4 дні, знімається штукатурка, потім ще раз оброблюється, виноситься на повітря і біля 3 діб знаходиться на провітрюваній території.

І лише після масштабної дезінфекції – навіть паркового ґрунту – реконструкція самого палацу. Тепер тут немає належного опалення – тож наступну зиму, кажуть спеціалісти, садиба може не пережити.

Юрій Фурцев, заступник керівника Обласного управління містобудівництва й архітектури: Около 15 миллионов – это если заниматься абсолютно всем комплексом. Я имею в виду, не парковая зона, а здания, входящие в этот комплекс, без реставрационных работ по отделке.

Архітектори наполягають: братися до реконструкції треба якомога швидше. Бо вже мали аварійну ситуацію: одна з веж палацу почала відвалюватися – довелося буквально приклеювати.

Джерело: СТБ