[1990 р.] Паспортна інформація

Меморіальний комплекс Сапун-Гора

Пам’ятка історії

1941-1979 рр.

Розміщення:

Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, Балаклавський р-н, 13-й км Ялтинського шосе, Сапун-гора.

Загальний опис:

Меморіальний комплекс розташований біля гребеня Сапун-гори, поблизу шосе Севастополь-Ялта. Композиційним центром комплексу являється будинок діорами “Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 р.”, що входить до складу об’єктів музею героїчної оборони та визволення Севастополя.

У меморіальний комплекс входять пам’ятники:

Меморіальне позначення місця командного пункту 7-ї бригади морської піхоти у 1942 р.

Меморіальне позначення місця встановлення прапора на Сапун-горі 7 травня 1944 р.

Пам’ятник Слави воїнам-визволителям з Вічним вогнем та меморіальними дошками з найменуваннями всіх об’єднань, з’єднань і частин, що брали участь у визволенні Севастополя.

Меморіальна стіна з прізвищами 233-х Героїв Радянського Союзу, відзначених званням за визволення Севастополя.

Меморіальна стіна з найменуваннями 118 з’єднань та частин, відзначених за визволення Севастополя почесним найменуванням “Севастопольський”.

Меморіальна стіна з найменуваннями 51-го з’єднання та частини, нагороджених за визволення Севастополя орденами.

Пам’ятник воїнам 51-й армії.

(Літерні пам’ятники дів.).

Історична довідка, відомості про дослідження:

Сапун-гора прикриває Севастополь з півдня та південного-сходу, підіймаючись над долиною Золотої балки. Гребінь її простягнувся на 7,4 км від висот Карагач на заході до Суздальських висот на сході. Плато гори простирається до Малахового кургану та Червоної гірки.

Під час оборони Севастополя 1941-1942 р. на Сапун-горі в 350 м південніше висоти 230,6 до 29 червня 1942 р. розташовувався останній командний пункт 7-ї бригади морської піхоти. У період визволення Севастополя у 1944 р. в районі Сапун-гори розгорнулися вирішальні бої за місто. О 10-й годині 30 хвилин 7 травня війська 51-ї армії генерал-лейтенанта Я.Г. Крейзера та Приморської армії генерал-лейтенанта К.С. Мельника почали штурм укріплень супротивника на Сапун-горі, й до 19 години 30 хвилин частини 77-ї та 32-ї гвардійських стрілецьких дивізій вийшли на її гребінь. 9 травня Севастополь було звільнено, а 12 травня 1944 р. радянські війська завершили визволення Криму.

За успішні бойові дії 118-и з’єднанням і частинам 4-го Українського фронту та Чорноморського флоту було присвоєно почесне найменування “Севастопольський”, 51-а частина нагороджена орденами, 233 воїна визнані гідними звання Героя Радянського Союзу.

У 1944 р. на Сапун-горі за рішенням командування були споруджені обеліск 51-ій армії й обеліск Слави Приморської армії (автор А.Д. Кисельов). Надалі на цій ділянці Сапун-гори створюється меморіальний комплекс, композиційним центром якого стає будинок діорами “Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 р.”. Діорама була відкрита 4 листопада 1959 р. Обеліск Слави Приморської армії був реконструйований і став загальним пам’ятником Слави усім воїнам-визволителям Севастополя. 9 травня 1970 р. біля обеліска запалено Вічний вогонь.

Територія комплексу упоряджена, навколо пам’ятників розбитий парк.

У 1961-1962 р. розпочато реконструкцію обеліску Слави, що продовжувалася до 1970 р. У 1969-1975 р. установлені плити меморіальної стіни з іменами 233-х Героїв Радянського Союзу, відзначених званнями за визволення Севастополя. У 1974 р. споруджено дві меморіальні стіни з найменуваннями з’єднань та частин, нагороджених за визволення Севастополя орденами і відзначених почесними найменуваннями “Севастопольські”.

Реставраційні роботи:

Реставраційні роботи не проводились.

Облікова інформація:

Взято на охорону згідно постанови Ради Міністрів Української РСР № 711 від 21.07.1965 р.

Охоронний № : 113.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: згідно рішення виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів трудящих № 194 від 25.03.1975 р. охоронну зону встановлено з півночі та сходу – уздовж шосе Севастополь-Ялта, з півдня і заходу – на межі земель радгоспу “Севастопольський” та Лісгоспзагу.

Основна бібліографія, архівні дані:

Памятники Севастополя.- Киев: Мистецтво, 1971.

Грымов А.Н. Днепр, Карпаты, Крым.- М.: Наука, 1970.

Репков Л.Г., Авраменко М.П., Игумнова Е.М. Сапун-гора. Путеводитель.- Симферополь: Таврия, 1974.

Смиян В.С. Морская пехота в обороне Севастополя 194І-1942 гг.- Рукопись.- Фонды Музея героической обороны и освобождения Севастополя.

Ілюстративні матеріали:

Схематичний генплан.

Схематичний план охоронної зони.

Загальний вигляд.

Алея, що веде до діорами “Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 р.”.

Площа перед діорамою “Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 р.”. Вигляд з півночі.

Площа перед діорамою “Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 р.”. Вигляд зі сходу.

Алея, що веде до обеліску Слави. Вигляд з півночі.

Площа перед Вічним вогнем. Вигляд з півдня.

У травнi 1944 року пiд час боїв за звiльнення Севастополя гiтлерiвцi перетворили Сапун-гору в основний вузол своєї оборони, суцiльно порiзавши її крутi схили траншеями, що тяглися в кiлька рядiв. Тут було близько 300 дотiв i дзотiв, 100 протитанкових батарей, понад 1000 кулеметних точок. Весь передовий край i пiдступи до нього перекривали мiннi поля й дротовi загородження.

Пiсля ретельної пiдготовки радянськi вiйська почали штурм фашистських укрiплень. Спочатку запеклi бої розiгралися на Мекензiєвих горах. 7 травня вiйська Приморської й 51-ї армiї перейшли в наступ у районi Сапун-гори i протягом дев’яти годин безупинно штурмували її схили. Кожна рота йшла в атаку пiд червоним прапором. Падав убитий воїн-прапороносець – прапор пiдхоплював iнший. До вечора червонi прапори розвивалися на самiй вершинi висоти.

Наступного дня радянськi вiйська прорвали оборонну лiнiю по всьому фронту й увiйшли до мiста. Ворог пручався iз завзятiстю приреченого, але вже не мiг зупинити радянськi вiйська.

Пiсля Великої Вiтчизняної вiйни на цiй пораненiй смертельним металом землi севастопольцi посадили парк Слави. Через парк пролягла алея до 28-метрового обелiска Слави, установленого на вершинi Сапунгори. Чотиригранний залiзобетонний обелiск облицьований гранiтом. На його лицьовiй сторонi золотими буквами написано: “Героям битви за Севастополь”. На протилежнiй сторонi слова:

Слава вам, храбрые, слава безстрашные!

Вечную славу поет вам народ!

Доблесно живши, смерть сокрушившие,

Пам’ять о вас никогда не умрет!

На гранях п’єдесталу встановленi меморiальнi дошки з назвою вiйськових частин i з’єднань, що брали участь у звiльненнi Севастополя. Вiчний вогонь бiля обелiска запалено 9 травня 1970 року вiд Вiчного вогню на Малаховiм курганi.

Меморiальний комплекс на Сапун-горi споруджений у 1944 роцi. Реконструйований в 1962-1974 роках. Архiтектор А.Д. Кисельов. Гранiт. [Калугін П.М. Пам’ятники морської слави в Україні. – Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень, 2006 р., т. 1, с. 159 – 176].