2009 р. Три українські дерев’яні церкви Словаччини внесено до списку ЮНЕСКО

Дата: 28.02.2009

Історія дерев’яних об’єктів сакрального характеру безпосередньо пов’язана з їхнім географічним розташуванням. Північні і північно-східні регіони Словаччини, там де проходить Карпатська дуга, протягом століть були точкою дотику двох культур: західної римсько-католицької та східної – візантійської. Оригінальна дерев’яна архітектура в Карпатской дузі стала відображенням цього синтезу східної та західної культур, зразком злиття професійної та народної творчості в період 15-18 століть.

Зазначений ЮНЕСКО комплекс восьми дерев’яних церков в словацькій частині Карпатських гір включає два римо-католицьких костели – Святого Франтішка Ассізького в Гервартові та Всіх Святих в Тврдошіні, три так званих артикулярних євангелічних костели – в Кежмарку, Лештінах і Гронсеку. У комплекс ЮНЕСКО увійшли також три греко-католицькі церкви – Святого Мікулаша в Бодружалі, Святого Михайла Архангела в селі Ладомирові, святого Миколая Єпископа в Руській Бистрій.

Всього в Словаччині сім об’єктів культурної спадщини ЮНЕСКО. Це шахтарське містечко Банско-Штявніца з технічними пам’ятниками в його околицях, Спішський замок з оточуючими його старовинними будівлями, село Влколінец, що є живим пам’ятником народної архітектури. Четвертий об’єкт – це історичний центр міста Бардіїв, п’ятий – чудові печери Словацького кресу, шостий – Карпатські букові ліси. І ось до них додався ще один об’єкт – комплекс восьми дерев’яних храмів.