Церква Успіння
Розмір зображення: 664:525 піксел
Фото Світлани Калько (опубліковано 15.03.2019 р.)
Успенська церква та дзвіниця 1756 р. (дерев.) [Постанова Ради міністрів УРСР “Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави” № 442 від 6.09.1979 р.].
Дерев’яна церква Успіння 1756 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 130].
Успенська церква 1756 р. (дерев.) і дзвіниця 1756 р. (дерев.) (вул.Шевченка, 113) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].
УСПЕНСКАЯ ЦЕРКОВЬ И КОЛОКОЛЬНЯ, 1756 г. (ул. Шевченко, 13). Датируется по надписи на наличнике западной двери. Деревянная, трехсрубная, одноглавая. В плане состоит из восьмигранного нефа, квадратного бабинца, пятигранной апсиды. Длинная ось срубов проходит перпендикулярно продольной оси сооружения. Стены нефа переходят через залом в призматический световой восьмерик, который сохраняет соотношение сторон поземного плана и держит на себе сомкнутый срубный свод, завершающийся правильным в плане восьмериком-фонарем. Бабинец и апсида имеют плоские перекрытия. Срубы церкви равновысокие, завершены высоким, небольшого выноса карнизом, обшиты вертикально с нащельниками.
В интерьере высотно раскрытое пространство нефа иллюзорно увеличивается ярусным чередованием архитектурных форм. По композиции и конструктивным особенностям построения верха сооружение относится к редким произведениям волынской школы деревянного зодчества. Колокольня деревянная, двухъярусная, четверик на четверике. Нижний ярус рубленый, обшит вертикально с нащельниками, покрыт высокой крышей. Каждая грань верхнего яруса – четырехпролетная открытая аркада каркасной конструкции. Завершена небольшим низким восьмериком с шатровым покрытием, врубленным в четырехскатную крышу аркады. Композиция сооружения характерна для украинского деревянного зодчества. [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 3, с. 300)
У 1883 р. зроблено залізний дах [Рычков П.А. Дорогами южной Ровенщины. – М.: 1989 г., с. 53-54].
У XVIII ст. ознаки дерев’яної архітектури Правобережжя були властиві окремим пам’яткам півдня Волині. Це церкви у Тучині (1730 р.) з монументальними ярусними банями, у Ровно (1756 р.) з восьмикутним середнім зрубом і у Степані (1770 р.) з оригінальними хорами навколо нефа та опасанням. [Юрченко П.Г. Дерев’яна архітектура України. – К.: 1970 р., с. 122].
Довідка на сайті
Довідка на сайті
Світлана Калько Збудували без жодного цвяха — зіпсували без жодних наслідків. Найстаріший храм Рівного втрачає свою автентичність (15.03.2019 р.) [+ історичні фото + інтер’єри, ікони]