2008 р. Cпостерігаючи за дерибаном

Віктор Булига

Дата: 07.07.2008

В усіх великих та малих містах України продовжується дерибан архітектурної спадщини, зносяться старі будинки, замість них нові власники будують казино та магазини електроніки та побутової техніки. Проблема актуальна та потребує свого невідкладного вирішення. Можливо тому значний інтерес у відвідувачів Рівненського обласного краєзнавчого музею викликала виставка “Архітектура старого Рівного” (фоторозвідки Галини Данильчук).

На виставці представлені понад 100 фотографій, на яких зображені старі будови Рівного. Авторка світлин впродовж п’яти останніх років досліджує історію міста, цікавиться історією будівництва, історичною та архітектурною цінністю старовинних будинків, долями людей, які в них мешкали.

На наших очах був поруйнований один із найстаріших кінотеатрів міста – “Партизан”. Покривається новим цегляним “саркофагом” перша рівненська приватна електростанція на вул.Замковій. Завалені сміттям лежать залишки надгробків на місті колишнього єврейського кладовища поруч із адміністративним будинком Рівненської обласної державної адміністрації. Поруйновані численні старовинні пам’ятники на могилах кладовищ “Грабник” та “Дубенське”.

Нові власники старих будівель на свій смак чи то несмак перебудовують 80-літні, колись розкішні і вишукані, кам’яниці на вулицях С. Петлюри, 16 Липня, Драгоманова та інших. Один із найстаріших дерев’яних будинків XIX ст., родове гніздо рівненських інтелігентів Подобедів-Квашенків, на вул. Пушкіна заслуговував на відновлення, а його упакували у пластикову вагонку.

Пам’ятка історії і архітектури XIX ст. на вул. Драгоманова, колишня князівська оранжерея, а пізніше вчительський будинок гімназії повинен охоронятись державою і рівнянами, але там оселилася “Клеопатра” (туристична агенція) і забажала дещо перебудувати цю пам’ятку.

На жаль, Рівне надзвичайно бідне на пам’ятки старовини. Будинки, яким більша ста років можна відзняти бодай на одній фотоплівці! Та й ці зернини свідків нашої історії ми не вміємо чи не хочемо вберегти. Збайдужілі краяни, збайдужілі державники…

Виставка не дає відповіді на ці болючі питання. Світлини лише акцентують увагу тих, хто ще не збайдужів, хто по-справжньому любить це місто і його історію. Доповненням до фоторозвідки працівника музею є численні фотоматеріали з особистих архівів рівнян. Зокрема, Г. Данильчук представляє матеріали із власного сімейного альбому, адже вона є корінною рівнянкою у 4-му поколінні.

Декілька десятків унікальних фотографій з життя Рівного 20-30-х рр. XX ст. з власного архіву колишнього бургомістра Рівного П. Бульби тепер є фондовою колекцією музею.

Джерело: “Музейний простір України”