Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

2008 р. Мазепа й Петро I побували в Раю

Олена Дзік

Дата: 18.11.2008

Парк у селі Рай Бережанського району на Тернопільщині називають другою Софіївкою. За 2 км від райцентру збереглися три штучні озерця і 700-річний дуб Богдана Хмельницького.

– Кажуть, архітектори, які будували уманську Софіївку, приїхали в наше село на запрошення графа Олександра Потоцького, – розповідає завідувач початкової школи Надія Раєвська, 55 років. – Біля палацу зробили озерця, фонтан, поставили скульптури Адама і Єви. Насипали острівець кохання і звели місток через джерело. Перший власник землі граф Сенявський у XVII ст. збудував мисливську палату. Шляхта часто з’їжджалася сюди на полювання. Тоді й з’явилися перші поселення селян.

– Подейкують, Сенявський прогулювався садом із нареченою. Оскільки він був Адам, а вона звалася Євою – вирішили місцевість назвати Раєм. Ця історія записана в книзі ”Ля Полонь”, яку видали в Парижі 1880-го. Проте насправді у графа не було дружини з таким іменем, – зазначає Раєвська.

Раями в добу Київської Русі називали заміські княжі двори в місцях із гарною рослинністю. 1707 року в мисливській палаті Сенявського гостювали цар Петро І та гетьман Іван Мазепа.

– За переказами, на маєток несподівано напали. Гості змушені були тікати через підземний хід до Бережан. Нині ніхто не може сказати, де був цей тунель. Є відомості про бібліотеку, де зберігалися рукописи ХІІІ століття, хроніки роду та Острозька Біблія. А парк збудували для правнучки Сенявського, Олександри, що вийшла заміж за Потоцького.

У саду росте дуб Богдана Хмельницького. Він має обхват стовбура понад 7 м. Дерево вважають другим після запорізького.

– Розповідають, що Хмельницький відпочивав під ним, – говорить директор будинку творчості школярів 57-річна Зіна Токарська. Кілька років тому жінка видала фотоальбом ”Мій бережанський рай”. Коли 1939 року прийшла радянська влада, палац відкрили для селян. Люди повиносили дорогі меблі, зірвали паркет.

– У палаці Потоцького був дитбудинок, садок, табір відпочинку. Нині діє притулок для неповносправних дітей, – каже Токарська. – Будинок почав осідати, з’явився грибок на стінах. Довелося довго змивати його і провітрювати. Зате діти були задоволені.

Джерело: “Газета.ua”