1925 р. Деревяні дзвіниці і церкви Галицької України

Церква св. Духа в Потеличу, з пол. XVI ст. (рис. 55-66).

Церква стоіть на узбічю міста „на підгірю”. Року заложеня церкви нема зазначено на самій будові, але збереглися ріжні документи в парохіяльному архиві Потелича, які подають її цілу історію. В копії документу з 1555 р. вказане, що на місці церкви св. Духа колись була церква Бориса і Гліба. В документах 1729, 1752, і 1756 р. говориться про „комори” гончарів, які були з південного і північного боку бабинця і під дзвіницею. В 1736 р. церкву основне ремонтував майстер тесельського куншту К. Домінікович. Тодіж ремонтовано дзвіницю. У візітації церкви 1759 р. вказується на її добрий стан і зазначено „рік заложеня з перед 184 рр. або й більше”, себто 1555, але у шематизмах Перем. єп. значиться р. 1502. Порівнюючи описи церкви по актам ремонту 1736 р. і візітації 1739 р. приходимо до висновку, що в загальних рисах церква і особливо дзвіниця (рис. 1.) зберегли свій первісний вид, за виімком хиба бабинця. Однак можливо, що з початку церква мала 2 чи 3 бані типу вівтарної бані, що зберегла ще й досі всі риси архаїзму (Лушп. XXVIII.)

Порівнюючи вигляд церкви по вище вказаним описам з рисунком А. Лушпинського з 1909 р. бачимо, що після 1739 р. були ремонти, але теж незйачні. І так, закрито віконця у вісімці головної бані; для зміцненя стін пороблено стояки, звязані зі зрубом; дзвіниця побита бляхою. Сучасний вид церкви 1923 р. ріжниться від виду з р. 1909 тим, що бані, дашки, а навіть стінки побито білою бляхою, кронштейни під ґзимсами викинуто і взагалі всі деталі, ґзимси, переходи від стін до дашків знівечено і попсовано.

Джерело: Січинський В. Деревяні дзвіниці і церкви Галицької України XVI – XIX ст. – Льв.: 1925 р., с. 45.