Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

2005 р. Церкви Холмської єпархії

Перша згадка про церкву – “в селі був руський піп” – походить з 1470 р. 1 Інші згадки про церкву датуються 1564-1578 рр. 2 В книзі записів нововисвячених священиків єпископа Атанасія Пакости за 1624 р. є запис місцевого священика Данила:

“Я Данилий гаришовский чиню відомо сиим писаниєм моим власним в року тисєча ХКД мца ноємбра KS дня принял єсми посвящєніє ерєйскоє од вєлєбного в Бозє єго Млсти Афансия Єпспа Холмского и Бєлского ку Храму Чстного крста в сєлі єго Млсти пана воєводи Киевского в Горишові от которого храму Бжого нє маю отходити ко иному храму… ” 3

В акті візитації 1721 р. зазначено лише, що дерев’яна церква “в стінах добра, в дахах ремонту потребує”. 4

У 1856 р. збудована нова (чи перебудована стара) дерев’яна будівля коштом ординації Замойських. 5 З 1875 р. – православна, освячена після ремонту 24 серпня 1878 р. 6 У 1904 р. коштом дворян Тульської губернії Клавдія Никаноровича Пасхалова та його дружини Єлизавети розпочато будівництво мурованого храму за проектом синодального архітектора Миколи Козлова. 7 8 травня 1905 р. урочисто освячено закладання наріжного каменя. 8 Будівничим був Гервасій Кочоровський з Варшави. 9 Керував будівництвом провізор Иосиф Брахе. 10 Будівельні роботи завершені восени 1906 р. У цьому ж році іконостас виконав іконостасних справ майстер Георгій Володін з Києва. 11 Ікони – копії робіт Васнецова. Освячена у 1907 р. 12 Після першої світової війни мурована церква перетворена на костел того ж імені, при чому знято з церкви куполи, а стару дерев’яну церкву спалено. 13 Під час німецької окупації в селі діяла відновлена православна парафія. 14 Споруда ремонтована у 1945-1950 рр. 15

Розташована на рівній ділянці при сільській дорозі. Мурована з білої цегли споруда. Складається з витягненого прямокутника нави з внутрішньо виділеним в західній частині бабинцем і присінком та вужчого півциркульно завершеного вівтаря зі сходу, з двома прямокутними ризницями по боках. Нава вкрита двосхилим дахом, вівтар – двосхилим, що у східній частині переходить у конічний. Над присінком здіймається два яруси вежі-дзвіни-ці, завершені тепер високим шпилем. Стіни прикрашені орнаментом і архітектурним декором, отриманим різними способами мурування та викладанням їх червоною цеглою. Мотиви оздоблень – профільований вінцевий ґзимс, півциркульні завершення вікон та трилопатеві арки, капітелі пілястр і лопатки і ін.

1. Крип’якевич І. Церкви Холмщини і Підляшшя. – Холм, 1944. – С. 45-49.

2. Źródła dziejowe. Tom XVIII. – Warszawa, 1902. – S. 225.

3. ЦДІА, фонд 201, опис 46, справа 205, аркуш 187.

4. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 779, a. 24.

5. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1882. T. 3. – S. 160.

6. ХВЕВ, 1878. № 23. – C. 7.

7. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 440, аркуш 22; Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 1716.

8, Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. l716.

9. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 2118.

10. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 1716.

11. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 1716, a. 94; ХЦЖ, 1907. 4. 16. – C. 610.

12. ХЦЖ, 1907. 4. 16. – C. 610.

13. Винниченко І. Українці Берестейщини, Підляшшя й Холмщини в першій половині XX століття. Хроніка подій. – Київ, 1997. – С. 168.

14. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм 1941.

15. Zabytki architektury i budownictwa w Polsce. Województwo Zamojske 48. Ośrodek dokumentacji zabytków. – Warszawa, 1991. – S. 76.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 147 – 148.