2009 р. У пошуках точки опори. Фортечної

Іван Крайній

Дата: 10.09.2009

Позавчора територію Пнівського замку, розташованого неподалік райцентру Надвірна, заполонили чиновники різного рангу на чолі з заступником голови Івано-Франківської облдержадміністрації Василем Гладієм. Сюди зі службових кабінетів їх покликав аварійний стан п’ятої вежі Пнівського замку – об’єкту культурної спадщини національного значення. Упродовж останнього десятиліття споруди замку, зважаючи на хронічну нестачу коштів, реконструювалися як мокре горить, а минулорічна руйнівна повінь додала ще й нових клопотів – води розбурханого потоку Підзамче підмили схил, на якому вивищується п’ята вежа.

“Оглянувши аварійний об’єкт, ми ухвалили рішення щодо негайного укріплення берега річки і схилу, бо нині навіть незначна кількість опадів може призвести до остаточної руйнації вежі”, – підтвердив «УМ» начальник відділу охорони культурної спадщини та музейної роботи ОДА Андрій Давидюк.

“Це термінові заходи, а надалі маємо надію, що Національний заповідник «Давній Галич», який фінансується з держбюджету, візьме на утримання і цей замок – надзвичайно важливий для Прикарпаття об’єкт туризму й культурної спадщини”.

Як повідомили в облдержадміністрації, вже розроблена проектно-кошторисна документація реконструкції замку в Надвірнянському районі, проте за нинішніх економічних реалій Івано-Франківщина неспроможна самотужки викроїти з поточних видатків 2,5 мільйона гривень, необхідних для порятунку замку.

Довідка «УМ». Пнівський замок збудований у 16 столітті представниками феодального роду угорського походження Куропатвів, які служили польській короні. До побудови в 1662 році Станіславської фортеці вважався найнедоступнішою твердинею на Прикарпатті. Розташований він на природному пагорбі, у передгір’ї Карпат, поверненому західною стороною до річки Бистриці-Надвірнянської. Стіни сягають товщини 1,8 метра.

Замок у плані п’ятикутний і укріплений п’ятьма вежами, розміщеними по всьому периметру зовнішніх стін. Із початку ХІХ століття повністю обезлюднів і почав невпинно руйнуватися.

Джерело: “Україна молода”