Церква св. Івана Хрестителя / св. Параскеви
Розмір зображення: 723:800 піксел
Загальний вигляд з позиції А3. Фото Богдана Мартинюка, квітень 2000 р. Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 330.
У 1570 р. існуючу вже церкву обдарував і підтвердив її права польський король Сіґізмунд II Август. 1 Чергова будівля була зведена на початку XVIII ст. У акті візитації 1726 р. про неї записано: “Церква св. Івана Хрестителя нова, дзвіниця над в’їзною брамою. На церкві дах солом’яний до часу, на ньому криті ґонтами малі бані”. 2 Ця будівля згоріла у 1840 р. і відправи, до побудови нової, відбувалися в польському костелі 1731 р. 3 У 1754 р. в селі на цвинтарі була збудована дерев’яна каплиця св. Анни, яка перестала існувати в середині XIX ст. 4 У 1868 р. завершено будівництво нової мурованої споруди. 21 листопада 1868 р. церкву св. Параскеви освятив єпископ Михайло Куземський. Це була перша, освячена ним греко-католицька церква в Холмській єпархії. 5 В 1872-1874 рр. парафія вчинила опір введенню православ’я, але з 1875 р. церква православна. 6 Після першої світової війни перетворена на костел. 7 У 1949 р. перебудована.
Розташована поряд з ринковою площею містечка, при дорозі, на краю узвишшя. Мурована з цегли тинькована споруда класицизуючого стилю, хрещата в плані. До ширшого квадрату нави посередині прилягають прямокутні в плані вужчі і нижчі – вівтар з заходу, з двома прямокутними захристіями по боках, бічні рамена з півночі і півдня, а з заходу – рівноширокий і рівновисокий наві бабинець, з присінком від заходу. Нава і вівтар вкриті спільним двосхилим дахом, а бічні рамена і вівтар – причілковими двосхилими дахами з нижчими гребенями. На східному кінці гребеня нави встановлена сиґнатурка, вкрита стіжком. Над присінком здіймається три квадратові в перекрої яруси вежі-дзвіниці, завершені ажурною восьмибічною модерністичною вежечкою з хрестом. Кути об’ємів підкреслені пілястрами, завершені профільованим ґзимсом. Площини стін прикрашені арковими нішами.
1. Mironowicz A. Podlaskie ośrodki i organizacje prawosławne w XVI і XVII wieku. – Białystok, 1991. – S. 74.
2. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 780, a. 293.
3. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1887. T. 8. – S. 232.
4. Maliszewski M., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. – Siedlce, 1992.
5. Дописи. З Холмської Руси. – Слово. – Львів, 1868. ч. 90.
6. Pruszkowski J. Martyrologium czyli męczeństwo Unji Świentej na Podlasiu. Lublin, 1921. – S. 139-141.
7. Процюк В. Книга пам’яті. – Львів, 1996. – С. 36.
Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 330 – 331.