Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Розмір зображення: 592:800 піксел
Церква Успіння Пресвятої Богородиці — православний конкафедральний храм на історичному передмісті Перемишля Вовче. Споруджена як греко-католицька в українсько-візантійському стилі наприкінці ХІХ століття. Належить Перемисько-Горлицької єпархії Польської Автокефальної Православної Церкви. Пам’ятка архітектури під номером A-445.[1]
Історія
Сучасна мурована будівля церкви Успіння Пресвятої Богородиці постала на місці дерев’яної у 1887 р.[2] За історичними відомостями там ще у ХІІІ ст. знаходився монастир, згаданий у грамоті князя Лева Даниловича.[3] У 1412 році, коли король Владислав Ягайло передав римо-католикам православний храм Св. Івана Хрестителя на Замковій горі, єпископ зробив своїм осідком заміську околицю Вовче, де проживало «мужнє руське населення, котре оберігало руську віру».[4] Там діяла монастирська церква Успіння Пресвятої Богородиці.[5] Після 1691 р. на Перемишльщині відбувся поступовий перехід на Унію[6] і монастир став греко-католицьким.[7] На його місці у кінці XVIII ст. збудували дерев’яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці –попередницю сучасної.[2]
До початку Другої світової війни Успенська парафія налічувала понад 500 осіб.[8] У 1946 р., після заборони греко-католицької церкви, споруду закрили. Внаслідок акції «Вісла» були вивезені ікони та літургійний посуд, а саме приміщення перетворено на склад штучних добрив.[4]
У 1982 році храм Успіння Пресвятої Богородиці перейшов під протекторат Варшавської Митрополії ПАПЦ.[9] Перше Богослужіння після передачі храму православній громаді відбулось у травні того ж року. Згідно з сеймовим законом від 17 грудня 2009 р. «Про врегулювання правового стану деякої нерухомості, що знаходиться у власності Польської Автокефальної Православної Церкви», храм перейшов у виключну власність Варшавської митрополії ПАПЦ. Відшкодування на користь греко-католицької громади виплачувалось з державного бюджету.[10]
Архітектура
Головна брила споруди мурована завдовжки 19 метрів і завширшки 10,8 метрів у середині нави. Притвор храму має розмір 8,8 х 4 метри, нава 10,8 х 10 метрів, вівтар 5 х 6,3 метри. Підлога вівтарної частини дещо вища від підлоги нави та притвору. До вівтаря примикають невеликі ризниця та паламарня – 5 х 3,7 та 5 х 2 метри відповідно. Дахи і куполи мають дерев’яну конструкцію з використанням металічних рейок. Висота храму без хреста – 18,5 метрів. Споруда і конфігурація куполів орієнтовані по осі Схід – Захід.[11]
Джерела:
Підготував Іван Парнікоза, НІАМ "Київська фортеця".