2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Церква св.Луки та дзвіниця

Комплекс розташований на схилі мальовничого пагорба, домінуючи над селом і навколишньою місцевістю. Складається з двох дерев’яних будівель – церкви св.Луки та дзвіниці.

Церква св.Луки зведена народним майстром С.Косиловичем 1862 р. в період найбільшого розквіту бойківської архітектурно-будівельної школи. Відповідно до традицій складається з квадратних у плані зрубів бабинця, нави та вівтаря, послідовно розташованих по осі захід-схід і оперезаних розлогим піддашшям на фігурних кронштейнах. Центральний зруб дещо більший від бічних, перекритий ефектним п’ятизаломним восьмигранним верхом. Аналогічну форму має рублене перекриття над бабинцем та вівтарем, проте воно помітно поступається центральному верху за висотою і кількістю заломів (над західним зрубом – три, а над східним – два заломи), підкреслюючи головну роль нави у загальній композиції храму. Найпослідовніше домінування центрального приміщення виявлене в інтер’єрі споруди, що досягнуто не лише його більшою висотою, але й розташуванням головних композиційних акцентів внутрішнього простору – іконостаса з царськими вратами, арки-вирізу в західній стіні нави тощо. Пам’ятка вирізняється вишуканими пропорціями і виразним силуетом.

Дзвіниця зведена дещо раніше від храму (1801 р.) і відрізняється від нього присадкуватішими пропорціями. Триярусний четверик увінчується невисоким восьмигранним наметом з декоративною маківкою. Перший ярус – рублений, оперезаний піддашшям на фігурних кронштейнах, 2-й і 3-й – відкриті аркади-галереї каркасної конструкції. Незважаючи на порівняно невеликі розміри й підкреслений лаконізм архітектурного вирішення, пам’ятка відіграє роль важливого акценту в композиції ансамблю.

В.Т.Завада

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 172.