Церква Успіння

Оріховиця. Церква Успіння пр. богородиці, 1815 р. Світлина 1998 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 37.

Оріховиця Ужгородський район

Церква Успіння Пр. Богородиці. 1815. (УГКЦ)

У 1751 р. за пароха Іоана Реберка згадують дерев’яну церкву св. арх. Михайла з усіма образами і трьома дзвонами. У селі було 159 вірників.

Теперішня мурована базилічна церква з бароковим завершенням вежі до Другої світової війни була присвячена св. Василю Великому.

У шематизмі Мукачівської єпархії за 1883 р. церкву датовано 1877 р., шематизм 1915 р. називає точнішу дату – 1811 p., а над входом церкви написано 1815.

Договір з бляхарем на покриття церкви бляхою було укладено ще в 1932 p., але в селі кажуть, що шинґлове покриття дахів замінено лише на початку 1960-х років.

Інтер’єр церкви перемалювали художник О. К. Кахно та маляр І. А. Пеняк у 1973 р. за куратора Йосипа Галайди. У кінці 1980-х років кам’яну огорожу довкола церкви замінено дротяною на бетонному фундаменті, оновлено штукатурку стін, перекрито бляхою турню. Очевидно, тоді ж перемальовано ікони.

На церковній вежі – три дзвони. Найбільший та найменший виготовлено на ужгородській фабриці “Акорд” у 1925 р. На великому дзвоні написано, що куплено його з допомогою краян, які працювали в Америці, та за добровільні пожертви селян за куратора Івана Ропая. Велику суму пожертвувала сім’я Михайла Цмарика.

Угорський напис на середньому дзвоні повідомляє, що вилив його Ласло Шандор у Малих Ґеївцях у 1904 р.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 37.