Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1845 р. Загальний вигляд

1845 р. Загальний вигляд

Розмір зображення: 800:569 піксел

Шевченко Тарас Григорович (1814-1861).

Києво-Межигірський монастир. 1843.

Папір, олівець. 28,4: 40,1. Державний музей Т. Г. Шевченка, Київ.

Через 14 років після того, як Абрагам ван Вестерфельд змалював чудову дерев’яну архітектуру Межигірського монастиря, вся вона дощенту була знищена пожежею. Це трапилось 1665 р. Почалося відновлення. У цей час запорозькі козаки перетворили Межигір’я у свій військовий монастир. 1672 р. вони влаштували в ньому військовий шпиталь і побудували там приміщення для старих, немічних і покалічених своїх воїнів. Новий архітектурний ансамбль, який з’явився протягом 17 – 18 ст., неодноразово горів, але знову відбудовувався. 1798 р. на його території розмістили фаянсову фабрику, яку 1822 р. оголосили «імператорською». Вона існувала до 1876 р. Зображений на малюнку Т. Г. Шевченка мурований п’ятибанний Спасопреображенський собор збудовано в 1676-1690 pp.; брама з дзвіницею, автором яких був, певно, І. Григорович-Барський, збудовані 1772-1774 pp.

Джерело: Крізь віки: Київ в образотворчому мистецтві 12 – 20 ст. – К.: Мистецтво, 1982 р., № 149.