Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба.

^Тріумфальна арка

2008 р. Новгород-Сіверський. Тріумфальна арка

11 вересня 2008

Ця пам’ятка дуже легко датується – у 1787-му році Катерина ІІ здійснила свою грандіозну подорож в Крим, тож саме до цього моменту і з цього приводу тріумфальну арку і збудували. З іншого боку, абсолютна більшість тогочасних споруд (“путевых дворцов”, павільйонів, мостів і тих таки арок) зводилася з дерева, лиш заштукатуреного, зафарбованого і задрапірованого катерининськими пі-ар менеджерами.

А от Новгород-Сіверський, столиця однойменного намісництва, зуміла “прогнутися” не на жарт – арка постала не просто цегляною, що саме по собі вимагало тривалих і дорогих будробіт, а справді непересічною за розмірами. Навіть сьогодні, знаходячись у центральній частині міста, вона виглядає таким собі шматком Петербургу, помпезним зайдою на тлі доволі скромних місцевих хаток і півтора-дво-поверхових будиночків. У 1787-му ж році арку ставили взагалі поза містом – на півдорозі між заміським Спасо-Преображенським монастирем і старим новгородським центром з мурованим Успенським собором.

Найкумедніше, що зусилля новгородських підлабузників, здається, так ніхто й не оцінив. Царський поїзд складався з 14-ти карет, 124-х саней і 40 запасних екіпажів і завдяки великій організаційній роботі рухався напрочуд швидко. Все відбувалося взимку: 18-го січня імператриця з почтом виїхала з Царського Села, а вже 29-го була в Києві, де й затрималася аж на три місяці, очікуючи початку дніпровської навігації. Оскільки сонце заходило рано, у вечірні години обабіч шляху розводили величезні вогнища з повалених дерев – аби поїзд не збавляв темпу.

Іншими словами, гігантська відстань між Петербургом і Києвом була подолана лише за десять днів, з яких три Катерина провела на батьківщині Потьомкіна – у Смоленську. Що в такій гарячковості лишилося на Новгород-Сіверський з його чудо-аркою, можна лише здогадуватися…

Та й зиму ту теплою за всього бажання не назвеш: температура трималася на рівні 17-20 градусів морозу. Звісно, все було продумано заздалегідь і один з учасників мандрівки французький посол граф Сегюр згадував, що “на станціях всюди було так добре натоплено, що швидше ми могли відчути зайвий жар, аніж холод”. Проте й особливих екскурсій на свіжому повітрі ніхто не прагнув. Всі продовжували традиційний палацовий стиль життя.

Крім катерининського сюжету, тріумфальна арка є унікальною пам’яткою давно зниклого адміністративно-територіального поділу. Адже намісництва, включно з Новгород-Сіверським, існували відносно короткий історичний період з 1781-го до 1796-го року. Хто б їх і згадував, якби не ця сама арка, прикрашена ліпними гербами десяти повітових і намісницького тогочасних центрів? Нині ці повнокольорові зображення ретельно підфарбовані, а колись були прикрашені ще й ліпними гірляндами. Герби дублюються на кожному з головних фасадів.

Спробуймо прив’язати цю всю геральдику до сучасної карти і так уявити обриси давно зниклого величезного намісництва.

Отже, на одній з площин між спареними іонічними колонами заначені наступні населенні пункти (даю і їхній сучасний статус):

Мглин – місто, центр Мглинського району Брянської області Російської Федерації

Конотоп – місто, центр Конотопського району Сумської області України

Глухів – місто, центр Глухівського району Сумської області України

Кролевець – місто, центр Кролевецького району Сумської області України

Сураж – місто, центр Суразького району Брянської області Російської Федерації

На протилежній площині читаємо такі назви:

Погар – селище міського типу, центр Погарського району Брянської області Російської Федерації

Нове місце – село на території Новозибківського району Брянської області Російської Федерації

Стародуб – місто, центр Стародубського району Брянської області Російської Федерації

Сосниця – селище міського типу, центр Сосницького району Чернігівської області України

Короп – селище міського типу, центр Коропського району Чернігівської області України

Як бачимо, доля колишніх міні-столиць Новгород-Сіверського намісництва виявилася різною. Хтось став чималеньким промисловим і адміністративним центром (як Конотоп), а хтось скотився до пересічного села.

Загалом, арка потребує не те, що реставрації, а елементарно кращого догляду. Клімат там вологий, Десна поряд, тож штукатурка псується швидко.

Чомусь не відновлений напис на антаблементі – не знаю, що саме там було, але здогадуюсь, що щось імперське. Здогадуюсь також, що причиною цього невідновлення став не брак коштів, а всюдисуща політкоректність. Власне, й назви міст під гербом також стоять без “ятєй” і “ерів”. Нема питань – так для народу доступніше…

muzyka_sniv

Вкладені елементи

muzyka-sniv.livejournal.com
Загальний вигляд
muzyka-sniv.livejournal.com
Склепіння
muzyka-sniv.livejournal.com
Герб Новогорода-Сіверського
muzyka-sniv.livejournal.com
Охоронна дошка
muzyka-sniv.livejournal.com
Цоколь колон

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2017 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 122

Модифіковано : 28.05.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.