Церква Покрови

Невицьке. Церква Покрови Пр. Богородиці, 1777 р. Світлина 1999 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 36.

Церква 1777 р. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною : список. – К. : Держбудвидав, 1956 р., с. 34].

Невицьке Ужгородський район

Церква Покрови Пр. Богородиці. 1777. (УГКЦ)

У 1751 р. за пароха Луки Чиприна згадується дерев’яна церква з трьома дзвонами, прикрашена всіма образами, освячена Йосипом Годермарським.

Тепер у селі стоїть струнка мурована церква, збудована, згідно з написом над входом, у 1779 p., але люди твердять, що це сталося на два роки скоріше. Подібно до інших церков XVIII ст., споруда відрізняється вишуканим профілем вежі й добрими пропорціями.

Іконостас і престол вирізав Мартин Духнович у 1798 р. за священика Петра Боровського, ктиторів Андрія Коцкулича, Петра Росола, Івана Стасюка та Павла Дюрика. Закінчили іконостас (чи, можливо, встановили ікони) в 1807 р. за священика Івана Бокшая та дяка Івана Югасевича – відомого переписувача церковних книг та пісенників. Коштом парохіян за різьбарську роботу було виплачено 400 німецьких золотих, а художник отримав 1304 німецькі золоті.

На свято Покрови 1931 р. каноник О. Стойка посвятив церкву, розмальовану стараннями пароха Михайла Дутка.

У 1960 р. куратор Й. Угрин організував ремонт церкви. Розпис і оздоблення храму здійснив С. Сарновський. Тоді ж знищили греко- католицький престол роботи М. Духновича. З давніх речей збереглися чотири різьблені дерев’яні свічники XIX ст. З чотирьох дзвонів у вежі храму найдавнішими є два малі, що походять з 1756 р. Великий дзвін відлили 1806 р. у Пряшеві Ігнатій Лехерер і Пауль Шміц.

Після ліквідації Греко – католицької церки в кінці 1940-х років місцеві священики Євген Клин та Олександр Марина були заслані в радянські концтабори.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 36.