2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України
Будинок головного командира Чорноморського флоту
Будинок є однією з силуетних домінант узбережної частини Старого міста. Розташований з відступом від червоної лінії забудови вулиці, на яку виходять ґрати чавунної огорожі.
Побудований у 1794 р. за проектом архітектора П.Неєлова у формах зрілого класицизму. Під час реставрації 1978 р. повністю відновлені портики, бельведер, первісні прорізи та членування фасадів, внутрішнє розпланування. Основний об’єм будинку з боку північного причілка продовжений ідентичною за формами двоповерховою Г-подібною в плані прибудовою. Нині будинок пристосований під експозицію Музею суднобудування та флоту.
Первісний будинок – одноповерховий, прямокутний у плані. З боку вулиці до нього прилягають симетричні щодо його поперечної осі два одноповерхові крила, які утворюють курдонер їхні причілки оформлені чотириколонними портиками тосканського ордера. Поперечну вісь споруди фіксують головний і тильний входи з портиками тосканського ордера, відповідно на вісім і чотири колони з трикутними фронтонами, а також бельведер. Бельведер – квадратний у плані, у його центрі – світловий барабан зі шпилем. Бельведер призначався для стеження за акваторією. Внутрішнє розпланування – коридорне, двобічне; розпланування обох крил – зального типу, прибудови – коридорне одно- та двобічне.
Стіни – дерев’яні, потиньковані, пілястри та лиштва на фасадах – з каменю, дахи – вальмові, по дерев’яних кроквах, укриті покрівельною сталлю.
Сучасний асиметричний характер композиції головного й тильного фасадів обумовлений наявністю прибудови, їхня первісна центрально-осьова симетрія підкреслена портиками, які надають вирішенню парадної урочистості. Виразність композиції підсилена лаконічним оздобленням стін, почленованих пілястрами, та прямокутними, з лиштвою, вікнами.
Композицію будівлі доповнює чіткий класицистичний ритм ґрат огорожі та розміщені у 1978 р. вздовж неї, з боку вулиці, бюсти знаменитих флотоводців Ф.Белінсгаузена, Г.Бутакова, М.Лазарєва, П.Нахімова, Ф.Ушакова, В.Корнілова. Інтер’єри будинку змінені через розташування тут експозиції музею.
Будинок є зразком адміністративної споруди і спеціального призначення, побудованої наприкінці XVIII ст. за індивідуальним проектом.
О.І.Тищенко
Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 179 – 180.