Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

2005 р. Церкви Холмської єпархії

Найдавніші згадки походять з податкових документів 1472 р. 1 У акті візитації 1715 р. єпископа Йосифа Левицького про неї сказано, що “дерев’яна, в стінах підупала, в дахах постаріла”. 2 У 1824-1826 рр. на її місці коштом дідича Яна Венґлинського, міністра уряду Королівства Польського, збудовано нову муровану класицистично-неоґотичну церкву. 3 Реставрована у 1870 р. 4 З 1875 р. – православна. У 1908 р. проект її ремонту виконав єпархіальний архітектор Александр Пуринґ. 5 Ремонт здійснено у 1909 р. й 3 1918 р. – костел того ж імені. 7 Під час німецької окупації в селі діяла відновлена православна парафія в пристосованому приміщенні. 8

Розташована на невеликому підвищенні посеред сільської забудови. Класицистично – неоґотична, мурована з цегли, тинькована, орієнтована споруда. Прямокутна в плані, з дещо вужчою східною частиною, в якій влаштовані захристія і ризниця. Нава двопряслова, вівтар однопрясловий, відділений півциркульною аркою. В західній частині нави під мурованими хорами розташований присінок і два приміщення. Дахи двосхилі, бляшані, над вівтарем – дещо нижчий. Ззовні чільний фасад, легко висунені західні частини бічних фасадів і захристії рустовані. Окрім того, бічні фасади членовані пілястрами, з яких наріжні ширші і канельовані. Між ними розташовані гостролукові вікна в обрамуванях. Західний фасад прикрашений високою гостролуковою нішею, в якій розташований вхід. Над трикутним причілком чільного фасаду міститься сиґнатурка (ймовірно, 1909 р. ). Східний фасад захристії двоярусний, триосьовий, поділений двома граничними ґзимсами, понад вінцевим ґзимсом – трикутний причілок. Віконні отвори – гостролукові, прямокутні, круглі і півциркульні в обрамуваннях. Всередині стіни нави розчленовані гостролуковими нішами, завершені ґзимсом з перелками. При хорах – пара ніш з арковим завершенням, що охоплюють вікна. Псевдосклепіння циліндричне, у вівтарі – двопряслове парусне склепіння. В решті приміщень – стелі. Головний вівтар класицистичний 1824 р.

1. Seniuk В. Cerkwie w regionie Lubelskim. // Losy cerkwi w Polsce po 1944 roku. – Rzeszów, 1997. – S. 348.

2. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 780.

3. Krasny P. Cerkwie neogotyckie ostatni etap okcydentalizacji budownictwa ruskiego. // Sztuka kresów wschodnich. Tom 2. – Kraków, 1996. – S. 234.

4. ЦДІА, фонд 201, опис 1, справа 3326, аркуш 16а.

5. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 1960.

6. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 343.

7. KZSzP. Z. 6. Powiat Hrubieszowski. – Warszawa, 1964. – S. 36.

8. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм, 1941. – С. 61.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 301 – 302.