Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Пімсти смерть великих лицарів.

Стоянка палеолітична

1966 р. Історія українського мистецтва

На території України твори найдавнішого мистецтва виявлено на багатьох пізньопалеолітичних стоянках. Найбільше їх знайдено на стоянці в селі Мізині Коропського району Чернігівської області. Особливо цікаві маленькі скульптурні фігурки з мамонтових бивнів.

Більшими за розміром (близько 30 см) є дві статуетки, що схематично зображують людину. Одну з них зроблено з уламка бивня мамонта, товщий кінець якого має сферичну форму і передає округлість людської голови. Нижня частина статуетки вкрита подовжніми заглибленими прямими лініями, які, можливо, зображують одяг. Другу статуетку виготовлено з уламка товстого мамонтового бивня. Круговим вирізом на ній добре окреслено голову і головний убір. Поперечна лінія в середній частині статуетки – це, напевно, пояс, яким підперезано одяг. Обидві статуетки знайдено на підлозі житла, вони, вірогідно, служили своєрідними магічними «захисниками» його від «злих духів».

Можливо, це зображення найдавніших божеств, яких мешканці стоянки уявляли собі у вигляді подібних до себе людей.

Значну групу серед скульптурних творів Мізинської стоянки, більшість яких не має собі прямих аналогій серед пам’яток в інших країнах, становлять невеликі фігурки з одним округлим потовщеним кінцем. Поверхня їх покрита заглибленим геометричним орнаментом часто з складними меандровими візерунками (іл. 1). Не менш цікава й інша група невеликих скульптурок, так само ретельно виготовлених з мамонтового бивня. Деякі з них також оздоблені заглибленим геометричним орнаментом (іл. 2) [Мізин I. К., 1931, табл. XI-XIX; И.Г.III овкопляс. Мезинская стоянка. К., 1965, стор. 217-236]. Схематичність усіх цих фігурок довго не давала змоги встановити, що саме вони означали. Найчастіше їх трактували як зображення птахів. Проте глибше вивчення форм і орнаменту цих скульптурок, порівняння їх із знахідками на деяких інших пізньопалеолітичних стоянках як у нашій країні (Костенки І та Гагарине на Дону, Авдеєве на Сеймі), так і поза її межами (Віллендорф в Австрії та ін.) дає можливість розглядати мізинські статуетки як стилізовані постаті жінок. Деталі, характерні для жіночих фігурок з інших стоянок, на мізинських знахідках передано умовно за допомогою ритованих та рельєфних візерунків. Частина орнаменту, напевно, передавала хутряний та плетений одяг.

Такими ж досить схематизованими є й невеликі фігурки тварин з Мізинської стоянки, вирізані з мамонтового бивня. Найвірогідніше, вони зображують вовків або найдавніших собак. Ці тварини, очевидно, мали якесь особливе значення в житті та в уявленнях мешканців стоянки. Вовк, можливо, був тотемістичною твариною родового колективу Мізинської стоянки, підтвердженням чого є знайдені у складі багатьох житлових, господарських та побутових комплексів черепи й кістки вовка.

Найпоширенішим видом палеолітичного мистецтва на території України є художнє різьблення – первісна гравюра на кістці, головним чином на мамонтових бивнях. Ці мистецькі твори дуже різні за своєю досконалістю й чіткістю виконання. Переважна більшість їх, мабуть, мала орнаментальний характер, який, проте, часто поєднувався з певним магічним значенням зображуваних візерунків.

До таких графічних мистецьких творів насамперед слід віднести названі вище орнаментовані вироби з мамонтових бивнів, що походять з Мізинської стоянки. Характерний для них геометричний орнамент у вигляді меандрових візерунків [свою назву цей орнамент дістав від дуже звивистої річки Меандр у Малій Азії] та зигзагів із заглиблених ліній особливо добре представлений на браслеті з широкої пластини, вирізаної з мамонтового бивня. Узор вражає своєю художністю (іл. 4).

Багато інших мізинських виробів з мамонтових бивнів мають дещо простіше оздоблення у вигляді різноманітних візерунків: ялинок, зигзагів, сіточок тощо. Нерідко вони поєднуються з елементами меандра, як, наприклад, на відомому браслеті з п’яти тонких вузеньких кістяних платівок [И. Г. Шовкопляс. Мезинская стоянка. К., 1965, стор. 236-243]. Не менш цікавим зразком геометричного орнаменту, і зокрема меандрового, є також візерунки на поверхні кількох уламків бивня, що служили своєрідними заготовками для виготовлення подібних браслетів (іл. 5).

Меандровий орнамент на виробах з Мізинської стоянки – найдавніший не тільки на території України, айв усьому світі. Він з’явився на кілька тисячоліть раніше, ніж у Стародавній Греції, де, як відомо, меандр був досить поширений і довго вважався за найдавніший. Подібних зразків первісної гравюри, крім Мізина, не знайдено на жодній з пізньопалеолітичних стоянок.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 24 – 26.

Характер жител пізнього палеоліту та спосіб влаштування їх чітко простежено й вивчено на прикладі знахідок Мізинської стоянки. Залишки одного з них, наприклад, являли собою округле в плані (діаметром близько 6 м) скупчення мамонтових кісток та рогів північного оленя. Вони лежали близько одна біля одної у чітко витриманому порядку. Житло мало вигляд невеликої конусоподібної наземної будівлі (типу чумів північних народів), основу якої становив каркас із дерев’яних жердин. Зовні житло вкривали шкурами й обкладали кістками тварин, а також частково присипали внизу землею. Кілька таких жител, розташованих близько одне від одного, утворювали пізньопалеолітичні стоянки [И.Г.Шовкопляс. Мезинская стоянка. К., 1965, стор. 258-278].

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 29.

Вкладені елементи

Схематизована жіноча статуетка з бивня мамонта з Мізинської стоянки на Чернігівщині. Пізній палеоліт. Державний історичний музей УРСР. За М. Я.…
Схематизована жіноча статуетка
Схематизовані жіночі статуетки з бивня мамонта з Мізинської стоянки на Чернігівщині. Пізній палеоліт. Державний історичний музей УРСР. За М. Я.…
Схематизовані жіночі статуетки
Браслет з Мізинської стоянки на Чернігівщині. Пізній палеоліт. Державний історичний музей УРСР. За М. Я. Рудинським. 	Джерело: Історія українського…
Браслет

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 176

Модифіковано : 28.05.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.