1976 р. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України

С. Таранушенко

Церква Різдва Богородиці, збудована в 1801 р.

Збудована між 1801 і 1804 р. [Гумилевский Ф. Историко-статистическое описание Черниговской епархии, т. VI, стор. 121].

Соснова, одноверха Різдвобогородицька церква в Мені за планом належить до типу хрещатих з невиділеним внизу квадратним зрубом центральної дільниці. Південний і північний рукави в плані – шестигранники, бабинець – квадрат, але значно менший за центр, вівтар в плані – шестигранник. Крім головного, споруда має ще два бокові вівтарі, менші за середній. З заходу міжрукав’я нічим не заповнені. Зовнішній вигляд витримано у традиційних формах XVIII ст. Об’єми компонентів центральної дільниці хоч і уповільненим темпом полегшуються в напрямку до верху.

Об’єми зрубів стін рукавів зовні помірно струнких пропорцій. Західна і південна (чи північна) грані їх зрубів мають по одному вікну, прорізаному високо, близько до карниза. Перекрито рукави низькими трисхилими дахами. У вівтарі й бабинці вікон по троє, по одному в кожній грані по сторонах світу.

Зруб стін центральної дільниці високий, вищий від зрубів рукавів, але четверик центра зовні з корпусу зрубів стін рукавів відділяється у вигляді низької призми тільки на висоті стелі рукавів. На рівні гребенів дахів бокових рукавів четверик переходить у невисокий, але вагомий об’єм восьмигранника, у якого грані південна, західна, північна і східна є продовженням відповідних граней четверика. В південно-східній і аналогічно орієнтованих гранях цього восьмигранника прорізано по одному вікну. Низьким опукло-хвилястим в профілі дахом над першим заломом маса зрубу стін центральної дільниці переходить [322] у восьмерик – теж вагомий за пропорціями; ширина у нього помітно переважає висоту; освітлений він чотирма вікнами, прорізаними в гранях, орієнтованих по сторонах світу. Опуклий дах над другим заломом переводить масу верху в глухий, невисокий ліхтар. Таким чином, всі компоненти будівлі підкреслено вагомі. Центральна дільниця висока, але висота наростає у спокійних, ненапружених пропорціях.

В інтер’єрі об’єми рукавів теж спокійних пропорцій, тоді як центральна дільниця, особливо зруб стін, енергійно витягнуті вверх [альфрейні роботи виконані пізніше].

Використав майстер і деякі архаїзуючі засоби: так, в бабинці квадратний знизу зруб стін на висоті 3 м переходить в шестигранний, зрізавши західні кути квадрата плоскими горизонтальними трикутниками [порівняйте церкви: Миколаївську в Вільшані 1753 р.; в Валуйках 1699 р.; в Ізбицькому]. Перекрито рукави всередині, як і хати цього району Чернігівщини, плоскими накладними стелями по сволоках.

Восьмигранник центральної дільниці шириною і довжиною дорівнює стороні квадрата плану, тобто вони разом утворюють активно витягнутий догори, слабо диференційований об’єм [див. церкви XVIII ст.; у Коропі (Троїцька церква), Свіржі, Березній (Вознесенська), Шептаках (Різдва), Охтирці (Юрія), Бобрику]. Нижня частина просвіту [323]з бабинця до центра має вгорі округле завершення, тоді як нижні ділянки просвітів з вівтаря та бокових рукавів мають і вгорі прямолінійні контури. Верхні частини просвітів з бабинця і південного та північного рукавів до центра (голосники) вужчі за нижні і завершуються хвилястою вибагливою кривою. Зруби на межі центра і бабинця та центра і вівтаря мають великі заплечики; до південного і північного рукавів заплечиків немає. Трактування майстром нижніх частин центра, південного і північного рукавів як єдиного широкого, орієнтованого з півдня на північ парадного залу, нагадує таке ж вирішення внутрішнього об’єму трьох дільниць в Вознесенській церкві в Березному та інших подібних пам’ятках. Зруб четверика центральної дільниці визначається тільки на висоті завершення нижньої половини просвітів, що сполучають центр з рукавами. Похилими клинами в кутах четверик переводиться в верхню восьмигранну частину зрубу стін.

Об’єм верху центральної дільниці в інтер’єрі енергійно розгортається вверх. Перший залом виглядає доволі стрімким і переходить в восьмерик, у якого довжина ілюзорно переважає висоту. Грані другого залому зведені напружено, і виглядає залом дещо банястим, хоча за обмірами банястості немає.

Завершується дільниця низеньким (один вінець) ліхтарем; верхня частина його глуха.

[324]Майстер велику увагу приділяє ригелям. Перші чотири ригелі зв’язують східну і західну грані восьмигранника зрубу стін з південною й північною на рівні середини вікон. Над ними в тому ж напрямку закладено другий ярус ригелів на межі зрубу стін і першого залому, потім два ряди ригелів (вони розміщені над вищезгаданими) в’яжуть грані першого залому. Ще два яруси ригелів сполучають грані восьмерика – південно-західну з північно-західною і т. д. Цей ярус розміщено на рівні середини вікон восьмерика. Останній ярус коротких ригелів закладено на межі восьмерика і другого залому; вони в’яжуть грані, орієнтовані по сторонах світу. Майстер використав ригелі не тільки для зміцнення конструкції, але й як ефектний архітектурно-художній елемент, як засіб чітко підкресленого розгортання об’єму верху. Ригелі поділяють (а одночасно і об’єднують) зруб стін з першим заломом, перший залом з восьмериком. На рівні вікон восьмерика майстер перетинає напрямок потоку нижніх ригелів, різко змінивши їх орієнтацію, підкреслюючи цим об’єм восьмерика та виділяючи його значення в композиції.

План будівлі вписується в квадрат, що характерно для пам’яток XVIII ст. Крім цього, в квадрат вписується і розріз будівлі (внутрішній контур). Таке вирішення характерне для дерев’яних пам’яток XVI- XVII ст. [Церква в Межиричі (Спаса), Левківці (Михайла та ін.), а також в Чернещині (Миколи), Журавному (Михайла)] Отже майстер дотримується основних приписів традиційної композиції, але в деталях користується і елементами архітектури доби класицизму. Так в інтер’єрі центральної дільниці є чотири дерев’яних колони з капітелями, на тумбах, які не тільки прикрасили будівлю, а одночасно активно працюють в конструкції. Побудова плану в Мені має свої особливості: площа бабинця і вівтаря значно менша площі не тільки центра, але й південного та північного рукавів. В основу побу[325]дови плану покладено сторону квадрата плану центральної дільниці (точніш: внутрішня ширина дорівнює повній його довжині).

Бабинець має в плані форму квадрата. Сторона квадрата бабинця визначається тим, що довжина її плюс 1/2 довжини центра дорівнює діагоналі північної половини плану центра; ширина бабинця – довжині плюс товщина одного бруса.

Довжина південного й північного шестигранних в плані рукавів дорівнює довжині плану центра, а їх ширина – 1/2 діагоналі центра;

Північна грань північного рукава та південна – південного становлять 1/2 діагоналі плану бабинця.

Вівтар в плані шестигранник. Його довжина і ширина дорівнюють 1/2 діагоналі центра.

Церква має, крім головного, два бокові чотиригранні вівтарний; їх довжина становить 1/2 довжини головного вівтаря, а ширина дорівнює діагоналі квадрата з стороною, що дорівнює довжині того ж вівтарика.

[326]Розміри зрубів стін, заломів і восьмериків визначаються розмірами плану. Висота зрубів стін усіх чотирьох рукавів однакова, вона дорівнює півсумі довжини плану вівтаря і центра. Перекрито вівтар, бабинець, південний і північний рукави в інтер’єрі плоскими стелями по сволоках. Чотиригранник зрубу стін бабинця переходить у шестигранник на висоті, що дорівнює 1/2 довжини плану бабинця. Вікна в зрубах стін рукавів закладено на висоті, що дорівнює 1/2 довжини плану центра; висота вікна дорівнює 1/6 висоти зрубу стін рукава.

Висота зрубу стін центральної дільниці до початку клинів в кутках дорівнює висоті зрубів стін рукавів. Висота чотиригранника зрубу стін центра дорівнює повній довжині плану дільниці, а четверика й восьмигранника (до початку першого залому) разом – діагоналі плану центра. Висота восьмигранної частини зрубу стін центра дорівнює 1/2 діагоналі плану бабинця, висота просвіту з центра до бабинця – довжині плану вівтаря, а просвіту з центра до південного й північного рукавів – діагоналі південної половини плану вівтаря. Лутки вікон восьмигранної частини зрубу стін центра закладено на висоті, що дорівнює 1/2 довжини плану будівлі.

Викреслюючи розріз, ми припустили, що східна грань першого залому дорівнює західній грані того ж залому і заломлені під кутом 60°.

Висота першого залому становить 1/5 висоти зрубу стін центра, а висота першого залому і зрубу стін разом дорівнює відстані між південно-західним кутом плану бабинця і північно-західним кутом плану вівтаря.

Майстер менської пам’ятки був прихильником одного з поширених приписів: розміри восьмерика повинні перекликатися з розмірами бабинця (чи вівтаря). Ширина восьмерика менської церкви дорівнює ширині плану бабинця. Висота восьмерика – 1/2 діагоналі південної половини плану вівтаря [східні кути восьмерика на плані не зазначені]. Вікна у восьмерику над верхнім вінцем зрубу стін закладено на висоті, що дорівнює 1/2 діагоналі південної половини плану вівтаря.

Грані другого залому нахилені під кутом 45°. Висота другого залому (разом з ліхтарем) дорівнює половині висоти восьмерика.

Висота верху дорівнює півсумі довжини плану вівтаря і центра.

Внутрішня висота центральної дільниці, тобто розріз, як і план, вписується в квадрат.

[Таранушенко С.А. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України. – К.: 1976 р., с. 321 – 326]