Христос-учитель

Інв. № 1-2292

147x93x2,5 см.

Реставратор – Тарас Откович.

Реставрована 2005 р.

Основа трапецієподібної форми, складається з трьох липових дощок хвойної породи, склеєних і скріплених між собою двома врізними односторонніми шпугами. По стику дощок наклеєні конопляні волокна. Дошки зі звороту оброблені столярним інструментом. По периметру основи наскрізні отвори від тиблів. Левкас – клеєкрейдяний, товстий, щільний, білого кольору. Фарбовий шар – олійний і темперний живопис, позолочення. Орнаментальне різьблення по левкасу на тлі.

Стан до реставрації

Незначні розтріскування та сколи деревини дощок основи. Втрати левкасу в нижній частині ікони. Під час попередніх реставрацій місцями підведений реставраційний левкас. Авторський фарбовий шар повністю перемальований. Лущення та осипання фарбового шару. Середньосітчастий кракелюр. Лакова плівка значно потемніла і забруднена. Значні потертя позолоти та поверхневі забруднення.

Реставраційні заходи

Проведено антисептування зворотного і лицевого боків ікони. Усунуто забруднення зі зворотнього боку основи та перемелювання з авторського живопису. Усунуто забруднення і потемнілу лакову плівку з позолоти. Потоншено пізніший реставраційний левкас. Затоновано місця втрат, подряпин і потертя фарбового шару, а також місця підведень реставраційного левкасу. Після тонування поверхню твору покрито захисним шаром лаку.

Опис

Зображення Христа нижчепоясне, фронтальне. Його погляд спрямований вліво. Права рука піднята на рівні грудей у благословляючому жесті. Лівою рукою Христос підтримує розкрите Євангеліє з текстом, написаним чорними літерами із заголовною червоною. Лик Христа з невеликими темними очима, дугоподібними тонкими бровами, довгим прямим носом і округлим підборіддям. Довге волосся, кучеряве рудувате, спадає на плечі. Тонкі вуса та невелика борода. Навколо голови – широкий гладкий золочений німб, окреслений двома ритованими лініями. Німб з хрестовиною, розділеною на сім секторів, в трьох – літери-символи: WON. Хрестовина та літери теж виконані способом ритування по левкасу. Одягнений Христос у хітон вишневого кольору з широкими рукавами та синій гіматій, краї якого облямовані широкою золотистою стрічкою з орнаментом. Таку ж золотисту стрічку-клав, але з іншим орнаментом, видно на правому плечі. Обабіч Христа на рівні шиї вирізьблено два гладких табло прямокутної форми, на яких монограма імені Христа: ΙΣ ΧΣ. Написи на табло зроблені червоною фарбою. Тло ікони повністю декороване рельєфним різьбленим орнаментом по левкасу. Декор побудований на основі рослинних мотивів у орнаментиці з стилізованих квітів та плодів гранату. На тлі, у лівому нижньому куті композиції, знаходиться вирізаний по левкасу авторський підпис і дата створення ікони. Цей підпис поділяється на чотири рядки. У верхньому – дата створення ікони, написана старослов’янськими буквами АXЧИ, в другому – напис ІЄМ, що означає “Ієромонах”, у третьому вказане ім’я та дата арабськими цифрами ІОВЪ 1698, а в четвертому – абревіатурне скорочення Б М. (Текст книги в руці Христа-учителя див. у схемі-додатку на с. 387.)

Література

Пещанський Володимир. Богородчанський іконостас // Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 13-15.

Свєнціцький Іларіон. Культурна праця Скиту Манявського // Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 21.

Драган Михайло, Пещанський Володимир, Іларіон Свєнціцкий. Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 25. Lv. 6. табл. III.

Возницький Б. Іов Кондзелевич // Історія українського мистецтва (ротапринтне видання). – Київ, 1964. – Т. 3. – С. 199,200.

Степовик Дмитро. В пошуках українського Рафаеля // Україна, 1966. – № 32. – С. 14

Возницький Б. Творчість українського художника Іова Кондзелевича // Львівська картинна галерея: Виставки. Знахідки. Дослідження. – Львів, 1967. – С. 47, 49.

Жолтовський П. М. Український живопис XVII -XVIII ст. – Київ: Наукова думка, 1978. – С. 58.

Степовик Д. В. Леонтій Тарасевич і українське мистецтво барокко. – Київ: Наукова думка, 1986. – С. 41. Іл. С. 41.

Откович Зоряна. Йов Кондзелевич – майстер психологічного образу // Галицька Брама. – Львів, 1998. – № 6(24). – С.З.

Овсійчук В. А. Майстри українського барокко: Жовківський художній осередок. – Київ: Наукова думка, 1991. – С. 285, 298, 305,330.

Овсійчук В. Українське малярство X – XVIII ст.: Проблеми кольору. – Київ: ін-т Нарознавства НАН України, 1996. – Іл. С. 392.

Александрович В. “Легенда Йова Кондзелевича”. Вступ до студій над творчістю майстра на Волині // Волинська ікона: питання історії вивчення, дослідження та реставрації. Доповіді та матеріали IV наукової конференції м. Луцьк, 17-18 грудня 1997 р. – Луцьк, 1997. – С. 6,9,14

Климчук Галина. Історична доля іконостасу Воздвиженського храму Скиту Манявського // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 14.

Канарська Ольга. Іконостас церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698-1705) // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 25.

Лильо-Откович З. Іконографічні особливості структури іконостасу Воздвиженської церкви Скиту Манявського // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: Іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 16.

Сидор Олег. Іконографія Ісуса Христа в давньому українському мистецтві // Київська церква. – Львів, 2000. – № 5(11). – С. 85

Уманцев Ф. С. Мистецтво давньої України. – Київ: Либідь, 2002. – С. 236.

Александрович Володимир. Архітектура, образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво // Історія української культури. – Київ: Наукова думка, 2003. – Т. 3. – розділ 8. С. 886.

Виставки

“Безцінні скарби України. Ікони Богородчанського іконостасу”. Національний музей у Львові. 1995 рік.

Реставрація іконостасу церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698-1705). Національний музей у Львові. 2000 рік.