Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

В’їзд в Єрусалим

В’їзд в Єрусалим

Інв. № 1-2316.

52,5x34,7 см (з обрамленням).

Реставратор – Лідія Сойка.

Реставровано у 1998-2000 pp.

На передньому плані праворуч зображено Христа, який в’їздить до міста верхи на сірому ослі. Ліворуч – група людей, що зустрічає Христа, праворуч – апостоли. Постать Христа розвернена в тричвертному повороті до глядача. Його права рука піднята догори у благословляючому жесті. Одягнений Христос у червоний довгий хітон з широкими рукавами, поверх якого – синій гіматій. Об’єм одягу моделюється за допомогою світлотіні. Рудувате довге волосся Христа спадає на плечі; він має невелику, розділену по середині бороду, вуса. Навколо голови – широкий гладкий золочений німб з графічною хрестовиною з червоними літерами-символами: W О Н. Трохи вище над головою монограма імені Христа: ΙΣ ΧΣ.

В групі людей, які йдуть за Христом – сивобородий старець, далі – юнак. Одягнені вони в довгі білі туніки, підв’язані на поясі. Трохи вище стоїть навколішках сивобородий старець у рожевій туніці, який, знявши з себе червоний гіматій, встеляє дорогу Христові. Вище зображений у профіль міщанин з сивою бородою, вусами. Він у дорогому одязі – довгому червоному плащі з широкими рукавами і хутряним темним манто, на голові тюрбаноподібний біло-червоний убір. Поруч – літній чоловік у рожевій туніці і зеленому гіматії, який у високо піднятих над головою руках тримає пальмові гілки. Далі – людські постаті, що зображені умовною групою. На задньому плані, на зелених пагорбах, зображено вежі міста, будівлі сірого кольору з червоними дахами. Брама у вхідній вежі навстіж відчинена, металева решітка піднята. Праворуч – великий зелений сад. На передньому плані – двоє великих дерев з пишними кронами. На дереві малий хлопець у рожевій короткій туніці зриває гілки і кидає їх донизу. Тло ікони гладке, золочене. Позем темно-оливкового кольору, а дорога – світліша. Угорі на загальній рамі напис: ВЕХАНІЄ Г(ОСПО)ДНЄ.

Література

Пещанський Володимир. Богородчанський іконостас // Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 14, 15.

Драган Михайло, Пещансышй Володимир, Іларіон Свєнціцкий. Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 26. Іл. 18. табл. XIII.

Лильо-Откович З. Іконографічні особливості структури іконостасу Воздви-женської церкви Скиту Манявського // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воз-движенської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 19.

Канарська Ольга. Іконостас церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698-1705) // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 34. Іл. С. 47.

Виставки

Реставрація іконостасу церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698- 1705). Національний музей у Львові. 2000 рік.