	?
Лист на сайт
Стрічка новин (RSS)

Тайна вечеря

Інв. № 1-2309. 105,5x66,5x2 см. Реставратор – Лідія Сойка.

Реставрована у 2002 р.

Основа восьмикутної форми і складається з двох дощок хвойної породи, склеєних та з’єднаних двома вертикальними фігурними врізними шпугами. Зворот оброблений столярним інструментом вздовж волокон деревини. По периметру ікони – наскрізні отвори від тиблів. Левкас світло-сірого кольору клеєкрейдяний, крихкий, щільний. Фарбовий шар – темперний і олійний живопис, позолочення, попосріблення, кольоровий лак.

Стан до реставрації

На верхній дошці основи – незначні сколи деревини та механічні пошкодження. У нижній частині твору та навколо отворів від тиблів – незначні втрати левкасу і фарбового шару. Кракелюр вертикальний, подекуди середньосітчастий. Потертя позолочення. Зсідання фарбового шару та поверхневі забруднення. Значно потемніла лакова плівка.

Реставраційні заходи

Проведено антисептування обох боків ікони. Укріплено левкас та фарбовий шар. Усунуто поверхневі забруднення з фарбового шару та потоншено потемнілу лакову плівку. Затоновано місця втрат, подряпин та потертя фарбового шару. Живопис покрито захисним шаром лаку.

Опис

Однопланова, але досить динамічна композиція вміщена у горизонтальну видовжену форму з півкруглими завершеннями по боках. Дванадцять апостолів та Христос сидять за видовженим столом, вкритим білою скатертиною, двоє з них – спиною до глядача. Апостоли зображені без німбів, їхні лики модельовані реалістично. Центральною постаттю є Христос. Він зображений фронтально, ледь нахиленим ліворуч, лик розвернений в тричвертному повороті. Правицею він благословляє. Навколо його голови – гладкий золочений хрещатий німб, окреслений двома ритованими лініями, над яким – монограма імені Христа, написана червоними літерами: ΙΣ ΧΣ. Одягнений у вишневий хітон та синій гіматій.

Ліворуч Христа зображений Іван, що схилився на ліве Ісусове плече. Це миловидий юнак з довгим кучерявим рудуватим волоссям. Його очі заплющені. Одягнений у яскраву червону сорочку з невеликим комірцем.

Поруч нього Хома, постать якого розвернена в тричвертному повороті ліворуч, голова нахилена. Погляд спрямований до Христа, руки складені на грудях навхрест. У нього коротке кучеряве рудувате волосся. Одягнений у вохристу туніку та синій гіматій.

Перед ним – Лука. Його постать фронтальна, голова ледь повернена вліво. Руки складені у молитві. Має густу сивувату бородою та вуса. Одягнений у рожеву туніку. Позаду – Симон, нахилений праворуч. У нього невеликі сиві вуса та округла борода, коротке кучеряве сиве волосся. Одягнений у вишневу туніку та синій гіматій. Крайнім праворуч, розверненим в тричвертному повороті, зображений Филип з піднятою догори головою. Погляд його спрямований до Христа. Права рука покладена на груди. Довге кучеряве рудувате волосся спадає на плечі. Одягнений він у зелену туніку та червоний гіматій.

На передньому плані сидить спиною до глядача, Юда. Його голова динамічно повернена, погляд зосереджений. Ліва рука Юди з великим червоно-білим гаманцем обіперта вбік, правою тримає ножа, що лежить на столі. У нього каштанове кучеряве волосся, невеликі вуса, темна борода. Одягнений у вохристу туніку з зеленим коміром та синій гіматій з червоним відворотом.

Праворуч Христа – сивобородий Петро. Він повернений праворуч, погляд спрямований до Христа. Права рука припіднята на рівні грудей. У нього коротке сиве кучеряве волосся, округла борода та вуса. Одягнений апостол у синю туніку й вохристий гіматій.

Позаду – Матвій у тричвертному повороті з сивуватим волоссям, округлою бородою та вусами, одягнений у рожеву туніку.

Поруч – молодий апостол Марко з прямим рудуватим волоссям та роздвоєною по середині бородою. Його погляд теж спрямований до Христа. Одягнений він у синю туніку та вишневий гіматій.

З лівого краю столу – троє апостолів, що ведуть розмову: Андрій з густою довгою темною бородою, у синій туніці, Варфоломій з коротким каштановим волоссям, округлою густою бородою, одягнений у синю туніку й вишневий гіматій та Яків з коротким рудуватим волоссям, у зеленій туніці та рожево-червоному гіматії, що зображений спиною до глядача.

Апостоли сидять за великим столом, на якому розкладені посуд і три хлібини, а посередині, перед Христом, на великій золотистій тарелі – запечена туша вівці, поруч якої – велика золотиста чаша. Край столу, ліворуч – невелика прямокутна срібляста скринька. Тло ікони золочене, гладке.

Література

Пещанський Володимир. Богородчанський іконостас // Скит Манявський та Богородчанський Іконостас. – Жовква, 1926. – С. 13, 15.

Драган Михайло, Пещанський Володимир, Іларіон Свєнціцкий. Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 26. Іл. 11. табл. XI.

Історія української культури. Видання Івана Тиктора. 1937. – XII. Зшиток – Іл.С. 549.

Батіг Михайло. Йов Кондзелевич і Богородчанський іконостас. – Львів, 1957.

Возницький Б. Іов Кондзелевич // Історія українського мистецтва (ротапринтне видання). – Київ, 1964. – Т. 3. – С. 199.

Жолтовський П. М. Станковий живопис // Історія українського мистецтва. – Київ, 1966. – Т. 3. – С. 202,204.

Возницький Б. Творчість українського художника Іова Кондзелевича // Львівська картинна галерея: Виставки. Знахідки, Дослідження. – Львів, 1967. – С. 46.

Словник художників України. – Київ, 1973. – С. 110.

Жолтовський П. М. Український живопис XVII -XVIII ст. – Київ: Наукова думка, 1978. – С. 58, 60.

Сидор О. Художня спадщина Йова Кондзелевича // Образотворче мистецтво (Київ). – 1985. – № 5. – Іл. С. ЗО.

Słownik artysnow polskich. – Lodz, 1986. – t. IV. – S. 82.

Сидор О. Ф. Традиції і новаторство в українському малярстві XVII -XVIII століть // Свєнціцька В. І., Сидор О. Ф. Спадщина віків Українське малярство XIV- XVIII століть у музейних колекціях Львова. – Львів: Каменяр, 1990. – С. 37.

Овсійчук В. А. Майстри українського барокко: Жовківський художній осередок. – Київ: Наукова думка, 1991. – С. 285, 290, 312, 321. Іл. С. 313, 314-315.

Александрович В. “Легенда Йова Кондзелевича”. Вступ до студій над творчістю майстра на Волині // Волинська ікона: питання історії вивчення, дослідження та реставрації. Доповіді та матеріали IV наукової конференції м. Луцьк, 17-18 грудня 1997 р. – Луцьк, 1997. – С. 13.

Откович Зоряна. Йов Кондзелевич – майстер психологічного образу // Галицька брама. – Львів, 1998. – № 6(24). – С. 3.

Александрович Володимир. Словник малярів Волині XVI -XVII століть // Волинська ікона. Питання історії вивчення, дослідження та реставрації. Матеріали V міжнародної конференції, м. Луцьк, 27 – 28 серпня 1998. – Луцьк, 1998. – С. 53.

Канарська Ольга. Іконостас церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Ма-нявського (1698-1705) // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: Іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упоря-дник Канарська О. – С. 37.

Лильо-Откович З. Іконографічні особливості структури іконостасу Воздвиженської церкви Скиту Манявського // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: Іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 19,20.

Міністерство культури і мистецтв України. Національний науково-дослідний реставраційний центр України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. – Львів, 2001. – № 3 (4). – ілюстрація на 2 ст. кольорової розгортки.

Стасенко Володимир. Христос і Богородиця у дереворізах кириличних книг Галичини XVII століття. – Київ, 2003. – Іл. С. 253.