Моління про чашу

Інв. № 1-2322. 114,5x39,5 см. Реставратори – Анастасія Козак, Всеволод Томашевський, Оксана Ямкова.

Реставрована у 2003 р.

Основа з суцільної липової дошки. Левкас білого кольору, клеєкрейдяний, тонкий, щільний. Фарбовий шар – темперний і олійний живопис.

Стан до реставрації

Втрати фарбового шару у нижній частині, на партіях коричневого кольору. Незначні злущення левкасу та фарбового шару. Кракелюр вертикальний, крупносітчастий. Авторський живопис частково перемальований та непрофесійно тонований. Потертя позолочення. Потемніла лакова плівка та значні поверхневі забруднення фарбового шару.

Реставраційні заходи

Проведено антисептування. Укріплено левкас та фарбовий шар на живописі. Усунуто поверхневі забруднення з фарбового шару та потоншено потемнілу лакову плівку. Усунуто пізніші перемелювання з авторського живопису. Затоновано місця втрат, подряпин та потертя фарбового шару. Живопис покрито захисним шаром лаку.

Опис

Композиція умовно ділиться на три частини. Центральною постаттю є уклінний Христос з піднятими догори руками у динамічному русі, розвернений в тричвертному повороті. Погляд його спрямований до ангела в білому хітоні, що вгорі, серед сірих, рожевих та блакитних хмар з чашею у правій руці. Лик Христа з довгими тонкими бровами, великими очима, прямим носом, невеликими вусами та бородою. Довге, каштанове волосся спадає на плечі. Навколо голови – широкий хрещатий німб з буквами-символами: W O H, над яким на золотому тлі – монограма імені Христа: ΙΣ ΧΣ. Одягнений Христос у синій хітон та темно-червоний гіматій. У лівій частині композиції зображено трьох апостолів, що сплять – Петра, Івана та Якова. Петро зображений у найскладнішому ракурсі: він обіперся на ліву руку, під якою меч, поклавши голову на камінь, ліва нога закинута на праве коліно. У нього коротке хвилясте сиве волосся та округла пишна борода й вуса. Одягнений у синій хітон та темно-вохристий гіматій. Поруч написи червоною фарбою: С. АП(О)[СТОЛ] ПЕТРЪ. Іван – миловидий юнак в зелено-оливковому хітоні та червоному гіматії, яким вкрито ноги. Праворуч лежить меч. Біля німбу напис – С. IОАНЪ. Яків напівлежить, підперши голову лівою рукою. На ньому синій хітон та коричневий гіматій, який теж вкриває ноги. Праворуч німбу напис: С. АП(О)[СТОЛ] ІАКОВЪ. Позем високий, вирішений в оливково-вохристих тонах, з виноградниками ліворуч. Верхню частину композиції завершує загорожа з воротами, через які входить Юда з воїнами. Правою рукою він вказує на Христа, у лівій тримає калитку з срібняками.

Література

Пещанський Володимир. Богородчанський іконостас // Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 15, 16.

Драган Михайло, Пещанський Володимир, Іларіон Свєнціцкий. Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 26. Іл. 24. табл. XI.

Кожин Н. А. Украинское искусство XIV – нач. XX в. Очерки. – Львов, 1958. – С. 68, 69.

Возницький Б. Творчість українського художника Іова Кондзелевича // Львівська картинна галерея: Виставки. Знахідки. Дослідження. – Львів, 1967. – С. 54

Сидор О. Ф. Еволюція українського барокового іконостасу // Мистецькі студії, 1991. – № 1. – С. 32.

Овсійчук В. А. Майстри українського барокко: Жовківський художній осередок. – Київ: Наукова думка, 1991. – С. 290.

Канарська Ольга. Іконостас церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Ма-нявського (1698- 1705) // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 37.

Виставки

Не експонувалася.