Моління

Інв. № 1-2329.

240x130x2,5 см.

Реставратор – Володимир Мокрій.

Реставрована у 1998-2000 pp.

Основа складається з трьох липових дощок, що склеєні та скріплені двома вріз-ними шпугами. Зворот оброблений столярним інструментом вздовж волокон деревини. Ікону обрамлює глибока накладна скісна рама з трипелюстковим півкруглим завершенням, декорована різьбленим орнаментом. Угорі по кутах – накладна золочена різьба. Левкас білого кольору, клеєкрейдяний, тонкий, нерівномірної товщини. Фарбовий шар – темпера, олія, позолочення. Олійний і темперний живопис. Тло ікони різьблене по левкасі та позолочене.

Стан до реставрації

Значні поверхневі забруднення фарбового шару та рельєфу. По периметру – незначні втрати левкасу з основою. Незначні лущення фарбового шару. Кракелюр дрібносітчастий. Авторський живопис перемальований олійними фарбами. Нерівномірно нанесена лакова плівка потемніла.

Реставраційні заходи

Проведено антисептування обох боків ікони. Укріплено фарбовий шар та левкас. Знято поверхневі забруднення на зворотному боці ікони. Усунуто поверхневі забруднення з фарбового шару та потоншено потемнілу лакову плівку. Усунуто пізніші перемалювання з авторського живопису. Затоновано місця втрат, подряпин та потертя фарбового шару. Живопис покрито захисним шаром лаку.

Опис

На передньому плані, в центрі композиції, зображений Христос-архієрей на престолі. Обабіч престолу – богородиця та Іван Предтеча.

Христос одягнений у митрополиче вбрання. На ньому довга біла туніка, синій сакос з широкими рукавами, єпітрахиль червоного кольору та білий омофор з великими хрестами. Внизу до омофору прикріплені довгі червоні й зелені китиці. По боках – дві палиці однакової форми. На правому боці палиця з грецьким буквами: ΘΕΟΣ, що означає Бог, а на лівому – з єврейськими:…, що означає Ягве. Права рука Христа припіднята в благословляючому жесті, а лівою він притримує розкрите Євангеліє. Лик Христа видовжений, з великими очима, тонкими бровами, видовженим прямим носом. Рудуваті вуса невеликі й прямі, коротка борода розділена посередині. Рудувате волосся, довге й кучеряве, спадає на плечі. На голові – рельєфна срібно-золота орнаментована митра. Навколо голови широкий гладкий німб, над яким букви-символи: WON. На ногах темні синьо-зелені черевики. Престол, на якому сидить Христос, фігурний, темно-синього кольору з коричневим завершенням. Праворуч Христа зображена у повен зріст Богородиця. Постать її розвернена в тричвертному повороті до престолу, голова нахилена. Ліва рука покладена на груди. Одягнена у довгу темно-синю туніку та вишневий мафорій, взута в червоні черевики. Повновидий лик Богородиці світло-вохристої карнації з рожевим підрум’янком, повіки напівопущені. Тонкі коричневі брови, довгий прямий ніс, невеликі рожево-червоні губи. Навколо голови – широкий, гладкий, золотистий німб, орнаментований ледь помітними золотистими зірками та монограмою імені богородиці: МР ΘΥ. Зліва зображений у повен зріст Іван Предтеча. Його постать теж розвернена в тричвертному повороті до Христа, голова нахилена. Руки складені на грудях навхрест. Одягнений він у довгу коричневу мілоть і темно-зелений гіматій. Його лик з запалими щоками видовжений, вохристої карнації. Вуса і борода темні, прямі, короткі. На голові темне довге волосся. Зображений Іван Предтеча босоніж. Навколо голови – золочений німб з написом: Іоан. Над постаттями богородиці та Предтечі – два архангели зі складеними крилами у довгих туніках жовтого та червоного кольорів з оранжевим відтінком і коротких хітонах зелених та червоних. Поверх них навхрест пов’язані стрічки, скріплені посередині маленькими застібками. Лики обох архангелів миловиді, світло-вохристої карнації, з рожевим підрум’янком. Вони мають великі коричневі очі, довгі прямі носи, маленькі червоні вуста. Вище – два архангели з ледь розгорнутими крилами зі сферами в руках із монограмою імені Христа: ΙΣ ΧΣ. Одягнені вони у довгі сірі туніки й хітони червоного та оранжевого кольорів з зеленими стрічками навхрест на грудях. Унизу біля солеї в сірих хмарах – п’ять повновидих серафимів та херувимів з червоним, зеленими і вохристими крильми. Тло ікони гладке, золочене.

Обрамлення скісне, глибоке з з фігурним трипелюстковим завершенням. По периметру обрамлення з внутрішнього і зовнішнього боків прикріплені накладні різьблені планки. Зверху по кутах обрамлення на темному тлі, знаходиться накладна декоративна різьба рослинного характеру у формі умовного трикутника. В нижній частині на чорному тлі – напис золоченими буквами: OПANTOKPATOP. Краї скісного обрамлення золочені. У верньому трапецієподібному клеймі напис: ΣТЪ, вирізьблений по левкасу. Над трипелюстковим завершенням зображені херувими та серафими з червоними крилами. На бокових площинах обрамлення – херувими з зеленими та серафими з червоними крилами. (Текст Євангелія в руці Христа-архієрея див. схема-додаток С. 385.)

Література

Пещанський Володимир. Богородчанський іконостас // Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 13-16.

Драган Михайло, Пещанський Володимир, Іларіон Свєнціцкий. Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 26. Іл. 31. табл. XV.

Батіг Михайло. Йов Кондзелевич і Богородчанський іконостас. – Львів, 1957. – Іл. на С. 15, 16 ілюстративної частини.

Вознииький Б. Іов Кондзелевич // Історія українського мистецтва (ротапринтне видання). – Київ, 1964. – Т. 3. – С. 199.

Сидор О. Ф. Еволюція українського барокового іконостасу. Мистецькі студії. 1991. – № 1. С. 31.

Откович З. Йов Кондзелевич – майстер психологічного образу // Галицька брама. – Львів, 1998. – Червень, № 6 (24). С. 3.

Откович Василь, Пилип’юк Василь. Українська ікона XIV-XVIII ст. – Львів: Світло і тінь, 1999. – Іл. С. 94, 95.

Відреставровані твори з музеїв України. Каталог Виставки – Київ, ННДРЦУ. 2000. – С. 10.

Климчук Галина. Історична доля іконостасу Воздвиженського храму Скиту Ма-нявського // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С.14.

Канарська Ольга. Іконостас церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698- 1705) // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 24.

Друль М. Техніко-технологічні дослідження іконостасу церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського // Міністерство культури і мистецтв України. Національний науково-дослідний реставраційний центр України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. – Львів, 2000. – 1(1). – С. 22.

Садова О. Реставрація іконостасу церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського // Міністерство культури і мистецтв України. Національний науково-дослідний реставраційний центр України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. – Львів, 2000. – 1(1). – С. 32.

Мисюга Богдан, Откович Мирослав. Богородчанський іконостас: реставрація, пошуки, знахідки // Київська церква. – 2000. – № 5(11). – С. Іл. 6 ст. Кольорової розгортай.

Козак Олена. Застосування біохімічних методів в реставрації // Міністерство культури і мистецтв України. Національний науково-дослідний реставраційний центр України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. – Львів, 2001. – 2(3). – С. 11.

Міністерство культури і мистецтв України. Національний науково-дослідний реставраційний центр України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. – Львів, 2003. – № 2(6). – С. 6.

Wasylyk Roman, Skop Lew. “Osobliwość tematu “Deeisis” w ukraińskiej ikonografii. Chrystus wybawiający. Teologia świętych obrazów. – Kraków, 2003. – S. 205. II. 46.

Виставки

“Безцінні скарби України. Ікони Богородчанського іконостаса”. Національний музей у Львові. 1995 рік.

Реставрація іконостасу церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698- 1705). Національний музей у Львові. 2000 рік.

Ікона присутня в каталозі виставки “Відреставровані твори з музеїв України. Каталог Виставки – Київ, ННДРЦУ. 2000.”, але на виставці експонована не була.