Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації.

^Церква Воздвиження

1976 р. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України

Воздвиженська церква, збудована в 1805 р.

[Таранушенко С. Пам’ятки мистецтва старої Слобожанщини. Харків, 1922, табл. XXX]

Пам’ятка хрещата в плані з всіма гранчастими зрубами, одноверха.

Це одна з наймолодших відомих нам церков майстрів лиманської школи. Дату побудови її церковні «Відомості» подають різно – 1805, 1806, 1807 рр.

Воздвиженська лиманська церква на 7-10 років молодша за Михайлівську. Вони дуже схожі одна на одну і будував їх, певно, один майстер.

Вихідний розмір в побудові плану Воздвиженської церкви – довжина центральної дільниці. План центральної дільниці – восьмикутник (квадрат з відсіченими кутами такого самого розміру, як і в Михайлівській церкві), трохи деформований: північна грань дещо коротша за інші.

Розміри зрубів стін, заломів і восьмериків визначаються розмірами плану. Висота зрубу стін центральної дільниці не перевершує довжини плану її (як у церкві Михайла), а менша за неї; вона дорівнює полуторній довжині плану вівтаря. Висота зрубу стін центра дорівнює також довжині цього ж зрубу (вгорі).

Висота першого залому дорівнює половині довжини плану вівтаря, висота зрубу стін і першого залому разом – подвоєній довжині плану бабинця.

Висота дільниці до початку другого залому дорівнює довжині плану центра і бабинця, разом взятих.

Висота другого залому і першого восьмерика разом дорівнює довжині плану бабинця.

Якщо перший залом зводив простір зрубу стін до розміру плану вівтаря, то другий залом – внутрішній простір верху до такого розміру, щоб у другого восьмерика довжина дорівнювала половині довжини першого восьмерика, а ширина – половині ширини того самого восьмерика. Висота другого восьмерика й другого залому разом дорівнює половині висоти зрубу стін дільниці.

Висота третього залому і другого восьмерика разом дорівнює довжині другого восьмерика (вгорі).

Висота четвертого й третього заломів разом дорівнює довжині другого восьмерика (вгорі).

Висота верху центральної дільниці дорівнює полуторній довжині плану центра. Отже, висота верху більша за висоту зрубу стін.

Внутрішня висота центральної дільниці дорівнює сумі довжини плану будови і довжини плану вівтаря.

Вікна в зрубах стін закладено на висоті, що дорівнює західній грані плану бабинця. Вірна в першому восьмерику закладено над верхнім вінцем зрубу стін центра на висоті, що дорівнює половині південної грані плану центра, вікна в другому восьмерику – над верхнім вінцем зрубу першого восьмерика на висоті, що дорівнює половині довжини першого восьмерика (вгорі).

Висота нижньої частини просвіту в західній грані зрубу стін центра дорівнює половині довжини плану бабинця, а завершується просвіт на висоті, що дорівнює ширині плану рукава. Хрещатий голосник починається на висоті, що дорівнює повній довжині плану бабинця.

В Михайлівській і Воздвиженській церквах дуже багато спільного: плани вписуються в квадрат; перші восьмерики в плані відтворюють план вівтаря; низ вікна другого восьмерика міститься на вершині рівностороннього трикутника з стороною, що дорівнює ширині плану будови.

В побудові об’єму центральної дільниці, окремих її компонентів теж знаходимо багато спільного, але в головному – у співвідношенні висоти зрубу стін і верху – пам’ятки розходяться. В Михайлівській церкві висота зрубу стін перевершує довжину плану центральної дільниці, у Воздвиженській, навпаки,- довжина плану дільниці перевершує висоту зрубу стін. Висота верху Михайлівської церкви дорівнює подвійній довжині плану бабинця, а Воздвиженської – подвійній довжині західної грані центра (вгорі), тобто співвідношення верху і зрубу стін дільниці в обох церквах відмінні. Розріз Михайлівської церкви (внутрішня висота центра) вписується в квадрат, у Воздвиженській церкві внутрішня висота центра перевершує довжину плану будови.

Є розходження і у засобах побудови рукавів. Внутрішня висота бабинця Воздвиженської церкви дорівнює діагоналі квадрата з стороною, що дорівнює повній довжині бабинця, а висота зрубу стін бабинця – діагоналі прямокутника, що становить половину бабинця. Такі самі співвідношення зрубу стін і внутрішньої висоти дільниці мають вівтар і обидва рукави. Конструкція перекриттів рукавів Воздвиженської церкви трохи інша, ніж Михайлівської: знадвору західна грань даху бабинця – похила трапеція, яка вгорі, випроставшись, завершується вертикальним трикутничком. Грані залому, орієнтовані по сторонах світу, заломлені в бабинці і рукавах на 50 і 45°, а у вівтарі- на 30°. Отже, зовнішньому димничку у Воздвиженській церкві відповідає внутрішній.

Контури просвітів, що сполучають центр з рукавами, в обох церквах в цілому схожі, але в деталях, відмінні. Просвіт до бабинця у Воздвиженській церкві має внизу заплечики. Виступи їх зближаються настільки, що в шестиметровій грані залишається прохід лише в 2,5 м. Над заплечиками просвіт оформлено у вигляді арки правильної форми, вирізаної за циркулем. Середня частина просвіту, оздоблена раковинами, у Воздвиженській церкві скомпонована динамічніше, елементи декору її прорисовано гостріше, ніж у Михайлівській. Замість тюльпанів тут майстер дав грона винограду. Так само гостріше окреслено складові елементи верхньої частини просвіту – голосника. Об’єм бабинця у Воздвиженській церкві більш ізольовано від центра, ніж у Михайлівській. Нижня частина просвіту південного і північного рукавів та вівтаря Воздвиженської церкви заплечиків не мають.

Рукави Воздвиженської церкви справляють враження просторого приміщення, помірно витягнутого вверх. Висота зрубів стін рукавів помітніше, ніж у Михайлівській, переважає їх ширину. Наметовий залом посилює враження легкості форм об’єму рукавів.

Висота зрубу стін центральної дільниці Воздвиженської церкви поступається перед довжиною плану. Об’єм зрубу стін не здається присадкуватим лише завдяки гранчастості, а також тому, що у кожної грані висота значно перевершує ширину. Внаслідок цього об’єм зрубу стін центральної дільниці справляє враження кубічного. Перший восьмерик Воздвиженської церкви набагато енергійніше, ніж Михайлівської, звужує внутрішній об’єм дільниці. Здається, що перший залом, хоч і заломлено його менш стрімко (60°), ніж у Михайлівській церкві (65°), має таку ж висоту, як і восьмерик.

Верхи обох церков мають однакову кількість восьмериків і заломів. Різко відмінні у них четверті заломи: у Воздвиженській церкві він стрімкіший і значно вищий.

Маси верху Воздвиженської церкви виявляють певну неврівноваженість відносно зрубів стін. Розміри вікон непропорційно великі. Карнизи стін і восьмериків Воздвиженської церкви складаються з полички, чвертьвалка, полички, викружки і третьої полички.

Одвірки трьох вхідних дверей Воздвиженської церкви – їх оздоблено барельєфною виноградною лозою – повторюють мотиви, композицію і техніку різьблення одвірків Михайлівської, але виконані вони упевненішою рукою, сміливіше скомпоновані і соковитіше вирізьблені.

Воздвиженська церква збудована знизу з дуба, зверху – з сосни. Де кінчається дуб і починається сосна, невідомо, бо стіни покрито товстим шаром олійної фарби. Брус має товщину 17-16 см. Вінчає будову чудової ковальської роботи залізний хрест.

[Таранушенко С.А. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України. – К.: 1976 р., с. 134 – 137]

Вкладені елементи

Зовнішній вигляд [с. 135]
Зовнішній вигляд [с. 135]
План [с. 136]
План [с. 136]
Поздовжній розріз [с. 135]
Поздовжній розріз [с. 135]

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2017 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 222

Модифіковано : 15.04.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.