Костел св.Мартіна (№ 8)

Розмір зображення: 600:800 піксел

Костел Мартіна 1736 р. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 53].

Костел Мартина 1736 р. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Костел св.Мартина 1736 р. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Келії з дзвіницею 2 пол.18 ст. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Костел фундовано дідичем Олександром Зборовським у 1637 р., а при ньому — шпиталь для поранених вояків. Приписані до костелу і шпиталю земельні наділи отримали назву Зборівщини (або Зборотарнівського передмістя).

Фундацію Зборовського підтвердив архієпископ Ян Тарновський та доручив нагляд за костелом отцям кармелітам взутим.

Поминальник церкви св.Варвари на Зборотарнівському передмісті Львова мав напис: “Украшенъ и созданъ року АΨМГ м.марта дня КГ Вістїствующими персти Пантелеймона Калінієвича будучи на той час бакалярем” (= 23.03.1743 р.) [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 135].

Після пожежі в 1648 р. відбудований в камені допіру 1753 р. [Львов: атлас туриста. – М.: 1989 г., с. 58].

За іншими відомостями, дерев’яний костел згорів у 1700 р. і відбудований у 1736 р. Костел належав ченцям ордену кармелітів.

У 18 ст. львівський маляр Мартин Строїнський виконав фресковий розпис у костелі [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 165].