2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Дзвіниця (1571 р.) є яскравою ренесансною пам’яткою, що складається з двох нижніх квадратних у плані ярусів і третього восьмигранного з півкруглими вежами на рогах будівлі. Зведена з цегли із застосуванням в архітектурних деталях тесаного каменю. Після пожеж, що сталися у 1676 та 1778 рр., споруда реставрувалася. У проході під нею збереглися ренесансне зірчасте склепіння з тонкими кам’яними нервюрами і розеткою в зеніті та різьблений кам’яний портал входу до приміщення колишнього вірменського суду, увінчаний картушем з вірменським написом і датою “1570”. Отвори на фасадах оздоблено кам’яним рустуванням, а карниз – високими ренесансними модильйонами. Первісно споруду увінчувала цибуляста баня. Нинішнє завершення з п’ятьох баньок, встановлених над центральним восьмигранним наметом і наріжними вежами, зроблено наприкінці минулого сторіччя за аналогією з дзвіницею вірменської церкви у Кам’янці-Подільському.

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 146.