Житловий будинок (№ 10)
Розмір зображення: 600:800 піксел
Житловий будинок 18 ст. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 51].
Жилий будинок 18 ст. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].
Житловий будинок 1774, 1850 рр. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].
ЖИЛОЙ ДОМ, конец XVIII в. (ул. Театральная, 10). Перестроен в XIX в.
Кирпичный, оштукатуренный, четырехэтажный, П-образный в плане. Особый интерес представляет центральный ризалит с балконом и фланкирующими вход парными пилястрами, которые поддерживают мощный антаблемент и аллегорические статуи, выполненные скульптором Н. Эвтелье. Замковые камни арочных окон первого этажа украшены гротесковыми маскаронами. [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 3, с. 67 – 68].
Будинок споруджено в 1774 р. у стилі бароко. Скульптури Венери і Марса виконав у 1850 р. П.Ойтеле.
У будинку № 10, де зараз престижний магазин швейцарських годинників “Женева”, за радянських часів був магазин “Природа”, який спеціалізувався на продажу птахів, а за польських – крамниця меблів і килимів Шустера. У цьому ж будинку від радянських часів також міститься ательє пошиття шапок і капелюхів і відділ соціального захисту населення.
Ілько Лемко
Джерело: “”, 2 лютого 2007 року, № 17 (87)
Будинок споруджений ймовірно архітектором Петром Полейовським у 1768–1773 роках на замовлення генерала Роха Вінявського. Для будівництва застосовано руїни двох старших кам’яниць, що стояли на цій ділянці — Козловської (перші згадки із XVII ст.) і Шалінської (згадка 1557 року). В середині XIX ст. і у 1907 році проводились реконструкції.
Над вікнами першого поверху, в місцях розміщення замкового каменю вмонтовано гротескні маски сатирів. На другому поверсі — рельєфи з військовими символами. Подібні рельєфи з обладунками знаходились до 1939 року на причілку, що не зберігся. Класичний доричний портик прикрашений скульптурами Марса і Мінерви. Усі скульптури виконані ймовірно Матвієм Полейовським. Статуї Марса і Мінерви у 1850 році було реставровано, можливо — перероблено Паулем Ойтеле.
В цьому будинку, працювала книгарня спілки «Губринович і Шмідт» до будівництва у 1892 році власного приміщення в будинку № 9.