Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

1967 р. Історія українського мистецтва

1967 р. Історія українського мистецтва

Розмір зображення: 738:800 піксел

Костьол бернардинів у Львові. 1600 – 1630 рр. Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 96.

Визначною пам’яткою того часу є костьол бернардинів у Львові (1600 – 1630 рр.). Будувати його почали майстри, які споруджували Успенську церкву (Павло Римлянин, Амвросій Прихильний), а закінчував, мабуть, архітектор Й. Бемер. До костьолу прилягає ряд монастирських корпусів, що утворюють замкнуте подвір’я. Монастир оточує кам’яна стіна, що входила до складу оборонних укріплень міста. Трактовка головного фасаду костьолу з його складною формою фронтону свідчить про впливи мистецтва Нідерландів. Більш строго вирішено величний інтер’єр споруди. На львівському костьолі єзуїтів позначився вплив архітектури відомого римського костьолу Джезу. Можливо, що саме будівничі, які були в розпорядженні католицької церкви, принесли в Польщу і на Україну прийоми мистецтва римського барокко. Костьол єзуїтів розпочав будувати Себастіан Ламхіус, а закінчив у 1630 році Джакомо Бріано, який будував також костьоли і монастирі в Перемишлі та Острозі [Historia sztuki polskiej w zarysie, t. II. Sztuka nowożytna. Kraków, 1962, стор. 266]. Якщо бічний фасад та інтер’єр костьолу трактовано досить стримано, то його головний фасад відзначається складною пластикою архітектурного декору, вдалим співвідношенням основних членувань стіни й фронтону.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 97.