Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Янівський цвинтар (№ 128)

Янівський цвинтар розплановано в 1883 р. Головний вхід – з боку вул.Шевченка. Площа його бл. 38 га, тут знаходиться бл. 200 тис. могил на 68 полях.

Пам’ятник родини Маханів в стилі ампір (імовірно, А.Шимзер, 1820-і рр.). Він перенесений з Городецького цвинтаря. Тту поховано лікаря Йогана махана (1764 – 1824).

Ліворуч від головної алеї – поховання жертв квітневих подій 1936 р. (тоді польска поліція вбила безробітного Владислава Козака; його похорон вилився в антиурядову демонстрацію, під час якою поліція вбила ще 10 чоловік). Меморіал впорядковано в 1956 р. Поруч – могила Нафталі Ботвіна (1905 – 1925), підпільника, страченого поляками за вбивство поліцейського.

На околиці цвинтаря 25 листопада 1942 р. гітлерівці ростріляли 28 українців-заручників (як помсту за вбивство гестапівського офіцера). Ця моглиа відновлена в 1990 р.

Поле 4:

могила Б.-І.Антонича (1909 – 1937), поета (автор пам’ятника Т.Бриж).

Поле 13:

могила Ольги Басараб (1890 – 1924), активістки УВО, закатованої у польскій тюрмі.

Поле 20:

могила Вячеслава Суходольського (1877 – 1938), генерала УНР.

Поле 31:

родинний склеп Дзенцеловських, прикрашений барельєфом “Шлях у вічність” (1919 р.).

могила Юзефа Більчевського (1860 – 1923) – львівського католицького архієпископа (на межі з полем 14);

могила Модеста Сосенка (1865 – 1930), художника (автор пам’ятника Є.Дзиндра);

Поле 37:

пам’ятний знак євреям, знищеним гітлерівцями у Янівському концтаборі в 1941 – 1943 рр.

тут було польське військое кладовище 1918 р. (знищене в 1972 р.).

Поле 38:

могили 1070 воїнів УГА, які загинули в 1918 – 1919 рр.

могила Мирона Тарнавського (1869 – 1938), командувача УГА;

могила Костя Левицького (1859 – 1941), прем’єр-міністра ЗУНР.

В 1972 р. російська комуністична влада зруйнувала це поле, на ньому були нові поховання. Після 1992 р. ці нові поховання перенесено в інші місця. В 1997 – 1999 рр. стрілецьке кладовище відновлено.

Поле 40:

на кладовищі ченців студитського уставу поховані архімандрит ордену Никанор (1907 – 1982); о.Йосиф Кладочний (1906 – 1994), довголітній в’язнь ГУЛАГу.

Поле 41:

могили Василя Біласа (1911 – 1932) та Дмитра Данилишина (1907 – 1932), бойовиків ОУН, страчених польським судом за напад на пошту в Городку.

тут поховано воїнів 1 світової війни, польсько-української війни 1918 – 1919 рр., польсько-радянської війни 1920 р. (зокрема, перепоховано 226 воїнів 1 кінної армії, які загинули під час наступу на Львів).

Поля 42, 43 були призначені для військовослужбовців львівського гарнізону.

Поле 55:

братська могила “Три хрести”, де поховано невідомих в’язнів, розстріляних російськими чекістами в червні 1941 р. у тюрмі “Бригідки”. Пам’ятний хрест встановлено в 1990 р.

Поле 61а:

могила Федора Максименка (1897 – 1983), книгознавця.